Банки – це один із найважливіших інститутів ринкової економіки. Вони являють собою центри організації міжгосподарських розрахунків у грошовій формі, центри зберігання тимчасово вільних коштів юридичних і фізичних осіб та центри кредитування їх у разі виникнення у них тимчасової потреби в додаткових ресурсах. Під банківською системою розуміють сукупність різних видів банків та банківських інститутів, за допомогою яких здійснюється мобілізація коштів та надаються суб’єктам ринкового господарства різноманітні послуги (приймання вкладів, надання кредитів тощо).Формування нової банківської системи України почалося з побудови незалежної суверенної держави і прийняттям Верховною Радою України 20 березня 1991 р. Закону України “Про банки і банківську діяльність”. Відповідно до нього сучасна банківська система України представлена двома рівнями банків. На першому рівні виступає Національний банк України (НБУ) з відповідною мережею своїх установ (зі своїми філіями), на другому – комерційні банки різних видів і форм власності, спеціалізації та сфери діяльності. новий Закон України “Про банки і банківську діяльність”, який набрав чинності з 1 січня 2001 року. До основних функцій НБУ відносяться:1.проведення єдиної державної політики у сфері грошового обігу, кредиту та забезпечення стабільності національної грошової одиниці;2.здійснення монопольного права на випуск банкнот в обіг, визначення виду грошової одиниці, її номіналу, основних ознак та систем захисту;3.визначення валютної політики держави;4.контроль за виконанням комерційними банками законодавства з банківської справи, дотриманням нормативів, установлених НБУ, та власних нормативних актів;5.надання комерційним банкам кредитів;6.зосередження в себе обов’язкових резервів комерційних банків;7.організація та здійснення через банківську систему касового обслуговування державного бюджету, проведення операцій з державними цінними паперами, надання кредитів уряду (за рішенням Верховної Ради України);8.здійснення через запроваджену в січні 1994 р. автоматизовану систему міжбанківських розрахунків (СЕП).Комерційні банки, які функціонують у банківській системі України, можна класифікувати за різними критеріями. За функціональною спеціалізацією розрізняють банки реконструкції та розвитку, інвестиційні, ощадні, іпотечні, трастові, емісійні, зовнішньоторгові. За формою власності – державні, кооперативні, приватні, змішані. За належністю статутного фонду і способу його формування – пайові та акціонерні. Залежно від величини статутного фонду, а також власного капіталу й активів комерційні банки поділяються на дрібні, середні, та великі (більшість діючих в Україні банків слід віднести до дрібних і середніх). За територіальною ознакою розрізняють міжнародні, загальнонаціональні, регіональні та міжрегіональні, що обслуговують кілька регіонів країни. За видами здійснюваних операцій комерційні банки бувають універсальні та спеціалізовані.Роль комерційних банків розкривається через виконувані ними основні функції: 1.акумулювання тимчасово вільних коштів і перетворення їх у капітал;2.кредитування підприємств, держави і населення;3.здійснення розрахунків і платежів у народному господарстві;4.випуск кредитних грошей;5.облік векселів та операції з ними;6.зберігання фінансових і матеріальних цінностей;7.довірче управління майном клієнтів;8.консультування, надання економічної та фінансової інформації.Необхідно зазначити, що останнім часом у сфері діяльності комерційних банків (за даними статистики на початок 2003 р. їх в Україні було 175) спостерігаються тенденції розширення їхніх функцій з метою універсалізації роботи, підвищення ефективності банківської діяльності та отримання прибутків.
