ТЕМА 14. НАЦІОНАЛЬНИЙ ДОХІД У КАПІТАЛІСТИЧНОМУ СУСПІЛЬСТВІ

План

14.1. Національний дохід і його виробництво при капіталізмі.

14.2. Розподіл, перерозподіл і кінцеве використання національного доходу.

14.3. Національний дохід в Україні: особливості та динаміка статистичних показників.

Раніше була розглянута модель відтворення сукупного суспільного продукту і капіталу, що віддзеркалює в собі лише найбільш загальні умови і принципи здійснення цих процесів. Разом з тим, у дійсності капіталістичне відтворення є більш складним і багатобічним процесом, що залежить, зокрема, від взаємодії різних груп капіталістів, які мають на меті свої особисті інтереси, від економічної політики держави, діяльності міжнародних організацій та ін. Ці й інші аспекти відтворювального процесу не були враховані в раніше представленій моделі суспільного відтворення. Саме з цієї причини вона і не дозволяє відповісти на питання, що наведені нижче. Яку роль у відтворенні суспільного капіталу грають різні групи капіталістів і землевласники? Яку участь при цьому бере держава? Які види трудової діяльності з огляду розвитку капіталістичного суспільства мають першочергове значення? Чому кінцеві доходи капіталістів і найманих робітників за величиною, як правило, відрізняються від їхніх первинних доходів? Відповісти на ці і ряд інших питань можливо при аналізі національного доходу і його відтворенні, який варто розглядати як один із напрямків подальшого, більш поглибленого вивчення теорії відтворення суспільного капіталу.

Першим, хто здійснив розрахунки національного доходу був англійський економіст ХVII століття У. Петті. Пізніше в теорію національного доходу внесли свій внесок фізіократи й, насамперед, Ф. Кенэ, який створив свою знамениту «Економічну таблицю» (1758), у якій він уперше спробував показати рух суспільного продукту. Однак, фізіократи помилково вважали продуктивною галуззю тільки сільське господарство і таким чином закрили собі шлях до вирішення проблеми економічного відтворення в цілому.

Класики буржуазної політичної економії А. Сміт і Д. Рікардо у розумінні процесу відтворення зробили по суті крок назад, помилково вважаючи, що вартість усього суспільного продукту зводиться до доходів, ігноруючи перенесену на продукт вартість засобів виробництва. Ця концепція в економічній науці відома за назвою догми Сміта.

Практичне значення теорії національного доходу полягає в тому, що вона є загальнотеоретичним фундаментом для створення систем національного обліку, а також економетричного моделювання функціонування національної економіки в цілому. У свою чергу, системи національного обліку та зазначені економетрічні моделі можна розглядати як конкретні, прикладні форми прояву загальної теорії національного доходу.