Розглянемо більш детально фактори, що визначають норму прибутку.
Для цього ми повинні згадати, що вартість як матеріальне виробниче відношення, не сприймається безпосередньо органами чуття – звідси складність теоретичного відображення вартості в свідомості людей. Ще складніше уявляти собі безпосередньо вартісні відносини, коли зміна величин яких-небудь одних складових частин вартості товарів служить фактором зміни інших, а також – співвідношень частин вартості товару.
Тому ми повинні прийняти ряд методологічних припущень (як, наприклад, незмінні, продуктивність праці, тривалість робочого дня та ін., а також незмінне число оборотів капіталу), які дозволять вартісні відносини, ті що розглянуті нами (норма додаткової вартості та норма прибутку), ілюструвати за допомогою відносин елементів реалізованої ціни товару, які доступні органам чуття. Таким чином складні, не доступні нашим органам чуття вартісні відносини, ми зможемо собі уявити, як числові співвідношення частин реалізованої ціни товарів, а самі ці співвідношення (m і р) приймуть вигляд простих, зрозумілих і наочних кожній людині числових показників.
Приймаючи такі методологічні припущення, спробуємо через відповідні показники виразити відношення норми прибутку до норми додаткової вартості. Для цього використаємо вже відомі нам формули:
1) , 2) , 3)
Підставивши формулу 2 уформулу 3, отримаємо:
, р': m' = v: К.
Тобто, норма прибутку відноситься до норми додаткової вартості як змінний капітал до всього капіталу. З цих формул дуже просто зробити висновок про два головні фактори, що визначають норму прибутку:
1. Норма додаткової вартості (m'). Це означає, що ті ж обставини, процеси, що впливають на норму додаткової вартості, впливають і на норму прибутку. Причому зміна норми додаткової вартості впливає на норму прибутку в прямій залежності.
2. Частка змінного капіталу в сукупному капіталі (v:К), її зміна впливає на норму прибутку в прямій залежності. Або ж вартісна будова капіталу (с:v), від якої зміна норми прибутку знаходиться в зворотній залежності: зростання вартісної будови капіталу означатиме зменшення питомої ваги змінного капіталу в його структурі, в результаті чого капітал буде приводити в рух меншу чисельність робітників, а значить відповідно буде створюватись менша маса додаткової вартості. Сама вартісна будова є конкретною формою органічної будови капіталу.
3. Врахувавши тепер швидкість обороту капіталу (n), вплив якої на норму додаткової вартості розглянуто в попередній темі, ми врахуємо тим самим вплив через цей показник на норму прибутку продуктивності праці робітників і технічного прогресу, що зумовлюють зменшення робочого періоду, а також стану та засобів комунікацій, що зумовлюють зміни часу обігу. Залежність зміни норми прибутку від швидкості обороту капіталу – пряма.
4. У прямій залежності норма прибутку знаходиться від економії на постійному капіталі. Вона,в першу чергу, є наслідком належної комбінації суспільної праці, розвитку системи машинного виробництва. Впровадження у виробництво досягнень науково-технічного прогресу, економія на виробничих відходах та їх подальша переробка і т. ін. – усе це капітал утилізує з метою збільшення норми прибутку. Проте капіталісти не гребують будь-якими можливостями такої економії, навіть якщо вона має своїм наслідком погіршення техніки безпеки і умов праці робітників.
5. Вплив зміни цін. Коливання цін на сировину, матеріали та інші складові елементи капіталу безпосередньо впливає на норму прибутку. Тобто, якщо ціна металу, палива, які використовуються для виробництва продукції, буде знижуватись – норма прибутку зростатиме. Такий рух цін опосередковано впливатиме також на процеси вивільнення чи зв'язування капіталу в процесі його обороту, що опосередковано теж впливатиме на норму прибутку. Наприклад, якщо ціни на сировину підвищаться, товиникне необхідність у додатковій мобілізації грошового капіталу для підтримання виробництва в попередньому обсязі. Залучення додаткових позик для цього викликатиме зниження норми прибутку. Якщо ж ціни на сировину знизяться, то вивільниться капітал у грошовій формі, який можна використати для розширення виробництва або віддати ці тимчасово вільні гроші в позику. Це може призвести до підвищення норми прибутку.
Таким чином, на зміну норми прибутку (р') впливають такі фактори:
, 2) 
, 3) 
, р': m' = v: К.