Ціна інноваційного продукту (науково-технічної продукції) визначається в конкретному договорі купівлі-продажу і є, як правило, вільною (за класифікацією цін - державні, регульовані, вільні).
Загальні правила про договори підряду, договори на виконання НДДКР і технологічних робіт встановлені законом. Ними керуються при укладанні та реалізації договорів в інноваційній сфері, враховуючи особливості конкретних ситуацій, які при необхідності відображаються в тексті договору. Для кожного інноваційного рішення ціна встановлюється індивідуально при укладенні договору (контракту) між продавцем і покупцем.
Договір підряду (контракт) - правовий документ, в якому зафіксовані предмет, зміст, умови і найважливіші процедури взаємовідносин між сторонами, одна з яких є замовником (платником, покупцем, одержувачем), а інша - виконавцем (підрядником, продавцем, постачальником).
Контракт (на відміну від одноразового акту купівлі-продажу) полягає для юридичного закріплення довготривалих угод і зобов'язань сторін. За способом встановлення ціни контрактів бувають:
1) з твердою (паушальною) ціною;
2) з відшкодуванням витрат;
3) з гарантованими максимальними виплатами;
4) з фіксованою ціною одиниці продукції;
5) з періодичними платежами (Роялті);
6) зі складною ціною.
Договір з твердою (паушальною) ціною означає грошовий розрахунок покупця з продавцем за заздалегідь визначеною ціною (у тому числі за ціною, що розраховується у відсотках від очікуваного обсягу реалізації або від прибутку) незалежно від фактичних витрат на виконання договору. Це можливо при досить ретельної опрацьованості плану робіт, нормуванні витрат і наявності у виконавця ресурсів для компенсації ризиків, а у замовника - коштів на одноразову оплату. Іноді оплата передбачається в 2-3 етапи. Тверда контрактна ціна може бути змінена угодою сторін у разі зміни завдання замовником, порушення умов виконавцем (спірні питання вирішуються в судовому порядку). Тверді ціни на інноваційні проекти використовуються на практиці найбільш широко, зокрема встановлюються в результаті торгів. Вони створюють для виконавця більшу визначеність, самостійність, можливість отримання більшого прибутку. Однак вимагають значної роботи над завданням і несуть із собою ризик збитків для обох сторін.
Договір з відшкодуванням витрат означає відшкодування виконавцю витрат по виконанню даного контракту. Для цього в контракті чітко визначаються: види прямих витрат за проектом, що підлягають оплаті; відсоток непрямих витрат (від очікуваного відшкодування заробітної плати) та додаткових виплат (від прибутку); види, умови і розміри надбавок і націнок. Ціни (контракти) з відшкодуванням витрат застосовуються для проектів та їх стадій з недостатньо проробленою планової структурою; з паралельним проведенням робіт, при неможливості великого ризику для замовника у випадках його жорсткого контролю за ходом робіт, за вибором постачальників і субпідрядників. Для виконавця ціна контракту з відшкодуванням витрат зменшує ризик збитків, але обмежує рівень прибутковості і передбачає оперативний контроль з боку замовника.
Договір з гарантованими максимальними виплатами передбачає відшкодування виконавцю всіх або майже всіх витрат у розмірах, що не перевищують встановлену межу. Рівень витрат за видами контролюється виконавцем і замовником. Такі ціни застосовуються при значній невизначеності майбутніх витрат і за згодою замовника на високу ціну за умови контролю з його боку за витратами. Гарантовані максимальні ціни разом з витратами включають гарантований прибуток.
Договір з фіксованою ціною одиниці продукції передбачає використання ціни за певну в контракті одиницю продукції, що виражає проектний результат (зазвичай при будівництві об'єкта - погонні метри довжини трубопроводу, кубічні метри будівельного обсягу будівель тощо). Фіксовані ціни одиниці продукції застосовуються в контрактах, що завершуються створенням реальних матеріальних об'єктів.
Договір з періодичними платежами (роялті) - форма оплати в розстрочку протягом терміну дії угоди (зазвичай ліцензійного). Покупець сплачує продавцю інноваційного рішення кілька разів суму в твердому відсотку від однієї з наступних величин, що досягаються споживачем інноваційної продукції:
1) від суми реалізації продукції, при виробництві якої використовується рішення;
2) від собівартості виготовлення цієї продукції;
3) від прибутку, отриманого від реалізації зазначеної продукції;
4) від собівартості сировини, використаного в процесах із застосуванням інноваційного рішення;
5) у твердій сумі (ставки) від продажу одиниці продукції (поштучно).
Можливі й інші прийоми, умови і показники відрахувань (наприклад, розрахунки не тільки грошима, але і цінними паперами), зміна їх розмірів залежно від терміну, етапу і масштабів застосування нововведення. В принципі це відрахування від фактичного економічного ефекту, одержуваного в результаті застосування інноваційного рішення в сфері виробництва.
Більше інших цьому принципу відповідають платежі у відсотках від прибутку. Їх величина в країнах Заходу становить зазвичай 25-35% суми прибутку, але може бути і менше.
Договір зі складною ціною передбачає суміщення методів одноразової оплати та роялті. Перший платіж здійснюється в розмірі заздалегідь обумовленої сторонами суми, що відшкодовує продавцю витрати по цій розробці (прямі або всі) без додавання прибутку. Далі діє система періодичних платежів роялті, сума яких за встановлений період разом з первісною складе повну ціну інноваційного продукту.
Вибір моделі ціни інноваційного рішення обумовлений, як зазначалося вище, правовими умовами купівлі-продажу. Продавець ноу-хау при передачі технічної документації передає все, що у нього є по цьому рішенню. У цьому випадку краще паушальна ціна. Продавець ліцензії забезпечує собі охорону рішення, переданого на основі ліцензійної угоди. Тут краще платежі роялті або змішана система зі складною ціною.
Способами встановлення більш обгрунтованих цін на великі інноваційні проекти є торги та конкурси.
Торги - форма розміщення замовлень і вибору цін на інвестиційні, інноваційні проекти. Для ринкової економіки нормальною є ситуація конкурентних торгів. Передбачається, що на торги виставляються інноваційні проекти (варіанти), в кожному торзі беруть участь кілька продавців і один або кілька покупців (частіше один). Кожен учасник торгу (продавець, покупець) переслідує цілі, про які говорилося вище.
Конкурс з розміщення централізованих інвестиційних ресурсів – форма централізованих інвестиційних ресурсів – форма розміщення зазначених ресурсів і встановлення ціни на проект. Конкурси припускають великомасштабних проектів, комерційний характер кінцевої продукції створюваних об'єктів, поєднання централізованих джерел фінансування з позиковими і власними засобами підрядника та інших інвесторів; можливість участі підрядника у власності на створюваний об'єкт. Ціни таких інноваційних проектів є найбільш складними по складу, процедурі, умовам формування та наслідків застосування. Проведення таких конкурсів регламентується і проводиться державою.
