Тема 7. Облік факторів ризику та інфляції

Управління ризиками інноваційного проекту

Під ризиком розуміють можливість повного або часткового неотримання запланованого результату.

Інноваційні проекти змінюють традиційні уявлення про товар або технології або означають прорив на нові ринки, тому ризик, перш за все, пов'язаний з небезпекою невірно оцінити вихідну ситуацію, отримати негативний результат на етапі прикладних досліджень і розробок, зміною рівня цін і попиту на етапі функціонування. Об'єднання етапів проекту викликано тим, що при виконанні етапів кожної стадії є можливість оцінити отримані результати і прийняти рішення про направлення подальших робіт. Слід докладно розглянути ризик неотримання позитивного результату на підготовчій стадії.

Величина цього виду ризику багато в чому визначається результативністю роботи дослідних і дослідно-конструкторських організацій. Фактична результативність наукових організацій в цілому невисока, вона становить 30-50%. Інвестор, який вкладає кошти в інноваційний проект, повинен усвідомлювати, що ймовірність успішного закінчення етапів дослідження та розробок становить у середньому РS = 0,4. У цьому випадку середньоймовірна величина втрат складе:

(7.1)

де Рп, Р₀ - вартість підготовчої стадії і стадії здійснення відповідно.
Цей вид втрат не залежить від кон'юнктури ринку і властивий тільки інноваційним проектам.

Методи управління ризиками

Управління ризиками включає мінімізацію ризику і його облік. Для мінімізації ризику можна використовувати багатоваріантний підхід, а для його обліку страхування.

Багатоваріантний підхід заснований на тому факті, що перша стадія має значно меншу питому вагу в структурі витрат на розробки. У той же час після отримання результатів декількох варіантів підготовчої стадії стає можливим порівняти ці результати і вибрати найкращий з них. Остаточно про результат досліджень і розробок можна судити тільки після завершення стадії здійснення проекту, коли випробуваний дослідний зразок.

По кожному варіанту m доведеться проводити свою підготовчу стадію, вартість якої Рm, а також виконувати стадію здійснення для обраного варіанта вартістю Р₀.

Ймовірні втрати при опрацюванні m варіантів до завершення ескізного проекту складуть:

(7.2)

де ps - результативність науково-технічної діяльності (приймається 0,4); P0 - витрати на стадію здійснення (включають розробку технічного проекту, робочої документації її коригування); P - витрати на здійснення одного варіанта (вартість підготовчого етапу); m - кількість варіантів.

Оптимальна кількість варіантів прикладних (F) і ескізних (Pвар) розробок має мінімізувати вираз F + Pвар.

Зі збільшенням кількості варіантів середньоймовірні втрати зменшуються по близькому до експоненціального закону, а витрати на розробку варіантів ростуть за лінійним законом. При таких законах зміни доданих величин можливо вибрати кількість розглянутих варіантів, при якому сума середньоймовірних втрат і витрат на здійснення варіантів буде мінімальною.

Облік інфляції

Для кожного кроку проекту необхідно визначити базисний індекс інфляції за формулою:

Kinf (t) = Kinf (t - 1) Kinf l (t - 1), (7.3)

На який слід помножити доходи і витрати у відповідний період t. Базисний індекс для нульового періоду інфляції приймається за одиницю, для 1-го періоду базисний індекс розраховується як індекс інфляції нульового періоду, помножений на базисний індекс нульового періоду.