Нехай область D задамо системою нерівностей у полярних координатах: . Область D називається правильною областю в полярній системі координат, якщо кожний промінь, який виходить з полюса, перетинає границю області не більш ніж у двох точках. Сумістимо полярну систему координат з декартовою так, щоб полюс полярної системи збігався з початком координат, а полярною віссю служитиме вісь ОХ (Рис.12, а). За означенням подвійного інтеграла маємо:
.
Так як значення подвійного інтеграла не залежить від способу розбиття області D на елементарні частини, то зробимо це розбиття координатними лініями полярної системи координат: променями, які виходять з полюса та концентричними колами з центрами в полюсі. Розглянемо площадку Dsі, обмежену двома променями, вихідними з полюса, кутом між ними є кут D φi і двома колами радіусів r iі r i + Dr i (Рис.12, б). Тоді елементарна площа Dsі обчислюється як різниця площ двох кругових секторів (площа криволінійного сектора обчислюється за формулою ):
а б
Рис. 12
Позначимо через середній радіус між ri і r i + Dr і, тобто . Тоді:
У кожній малій площадці Ds i вибираємо по точці Рi(xi,yi), при цьому точку Рi візьмемо на колі радіуса ri.. Позначимо через φi полярний кут точки Рi. Беручи до уваги, що декартові координати xi, yi точки Рi та її полярні координати ri. і φi зв'язані відомими співвідношеннями:
, отримаємо:
.
Варто помітити, що при складанні інтегральної суми площадок Ds i , що прилягають до границі області s, можуть виявитися зрізаними й мати площу, меншу чим Але можна довести, що помилка від такої заміни в межах зведеться до нуля.
У правій частині останньої рівності стоїть границя інтегральної суми для функції f(rcosj, rsinj)r по змінним r і j, тому:
.
Ми підійшли до наступної формули:
. (2.9)
Вираз називається елементом площі в полярних координатах. З точністю до нескінченно малих більш високого порядку малості ніж , він дає площу криволінійного чотирикутника, зображеного на Рис. 12, б так як
Формула (2.9) називається формулою перетворення подвійного інтегралу до полярних координат. Отже, для того, щоб перетворити подвійний інтеграл до полярних координат, потрібно змінні х и у у підінтегральній функції f(x, y) замінити відповідно через rcosj, rsinj, а елемент площі ds замінити його виразом у полярних координатах .
Для обчислення подвійного інтеграла застосовують також правило зведення його до повторного інтегралу, але тільки тут роль змінних грають r і φ.
Розглянемо область D, яка обмежена двома променями, що виходять із полюса під кутами a і b (a < b), і двома кривими, рівняння яких у полярних координатах такі r = r1 (φ) і r = r2 (φ) (Рис. 13). Проведемо з полюса промінь під кутом φ (a < φ < b). Цей промінь зустрічає криві r = r1 (φ) і r = r2 (φ) відповідно в точках С1 (точка входу) і С2 (точка виходу).
Рис. 13
Для цієї області інтегрування формула обчислення подвійного інтеграла має вигляд:
. (2.10)
Внутрішній інтеграл обчислюється при постійному j. Результатом цього інтегрування буде деяка функція від змінної j, яку потім потрібно інтегрувати на границях від a до b. Межами зовнішнього інтегрування є значення a і b, між якими змінюється полярний кут, коли точка пробігає область D.
Приклад. Обчислити , якщо область визначення обмежена лініями: , , х ³ 0, у ³ 0.
Розв’язання. Задані рівняння є колами з радіусами та , а умова х ³ 0, у ³ 0 показує, що область лежить у першій чверті координатної площини, тобто кут j змінюється від 0 до .