Нехай маємо тіло, обмежене зверху поверхнею z = f(x,y), знизу – замкненою областю D, обмеженою контуром L наплощині ХОУ, з боків – циліндричною поверхнеюС, напрямна якої збігається з межею області D, а твірні паралельні осі ОZ (Рис. 4). Таке тіло називають циліндричним.
Обчислимо його об’єм. Припустимо, що функція z = f(x,y) визначена, неперервна й невід’ємна в області D. Розіб'ємо область D довільним чином на n малих площ Ds1, Ds2, Dsn, причому .
На кожній з малих площадок Dsі побудуємо циліндр, обмежений зверху шматком поверхні S, яка проектується в площадку Dsi. Цим самим все циліндричне тіло з основою s розіб'ється на n-стовпчиків з основою Dsi, (і = 1, 2, … n).Позначимо об'єм стовпчика з основою Dsi через DVi. Тоді об'єм V циліндричного тіла дорівнює сумі об'ємів цих стовпчиків: .
Рис. 4
В кожній області Dsi виберемо довільну точку Pi(xi,yi) і знайдемо значення функції в цій точці f(xi, yi) - аплікату zі поверхні S: zi = f(xi, yi). Обчислимо добуток , який дорівнює об’єму циліндричного стовпчика з твірними паралельними осі ОZ, основою Dsi і висотою f(Рi) = f(xi, yi):
.
Усього таких стовпчиків є n і сума їхніх об’ємів наближено дорівнює об’єму циліндричного тіла:
. (2.1)
Це наближення тим точніше, чим більше число n і чим менш розміри областей Dsi. За точне значення об'єму V приймемо границю суми за умови, що число малих площадок Dsі необмежено збільшується, а кожна площадка стягується в точку. Позначимо через l найбільший з діаметрів областей Dsi. Тоді об’єм даного тіла визначається як границя суми (2.1) при l ® 0:
. (2.2)
Задача про масу пластинки.
Нехай маємо плоску неоднорідну пластинку, формою якої є область D (Рис. 5). В області D задана неперервна функціяg = g(x, y), яка визначає густину пластинки в точці (x, y). Знайдемо масу m пластинки.
Рис. 5
Нехай маємо плоску неоднорідну пластинку, формою якої є область D (Рис. 5). В області D задана неперервна функція g = g(x, y), яка визначає густину пластинки в точці (x, y). Знайдемо масу m пластинки. Для цього довільним чином розіб’ємо область D на частини, які не мають спільних внутрішніх точок, і площі яких дорівнюють Dsi, і = 1, 2, … n. У кожній області Dsi візьмемо довільну точку Pi(xi,yi)і знайдемо густину в цій точці:
g (Рі) = g (xі, yі).
Якщо розміри Dsi достатньо малі, то густина в кожній точці мало відрізнятиметься від значення g (Рі). Тоді добуток g (Рі)Dsi наближено визначає масу цієї частини пластинки, яка займає область Dsi, а сума є наближеним значенням маси m всієї пластинки:
.
Точне значення маси дістанемо як границю суми:
. (2.3)
Таким чином дві різні за змістом задачі ми звели до знаходження границь (2.2) і (2.3) одного й того самого виду.
Означення. Якщо інтегральна сума (2.1) при l ® 0 (де l = ). має скінчену границю, яка не залежить ні від способу розбиття області D, ні від вибору точок Рi в них, то ця границя називається подвійним інтегралом від функції f(x,y) по області D і позначається: , або .
Таким чином за означенням:
= . (2.4)
У цьому випадку функція f(xi, yi) називається інтегрованою в області D, область D – областю інтегрування, x, y – змінними інтегрування, Dsi (або dxdy) – елементом площі.
Теорема (достатня умова інтегровності функції). Якщо функція f(x, y) неперервна в замкненій обмеженій області D, то вона інтегровна в цій області.
Геометричний зміст: якщо f(x, y) > 0, то
,
де V – об’єм циліндричного тіла, обмеженого зверху поверхнею z = f(x,y) ³ 0, знизу – замкненою обмеженою областю D на площині ХОУ, з боків – циліндричною поверхнею, напрямна якої збігається з межею області D, а твірні паралельні осі ОZ.
Механічний зміст: якщо f(x, y) > 0, то
,
де m – маса пластинки з густиною f(x,y) в точці P(x, y), яка належить області D.