Велике значення для відновлення економіки України на сучасному етапі має дотримання методів державного регулювання, відкритості економіки та її економічної безпеки. При вирішенні цієї проблеми державний механізм спирається на такі засоби регулювання, як мито та митні податки.
Мито — це податки, які встановлюються на імпортні, а в окремих випадках — і на експортні товари. Держава використовує мито для одночасного вирішення двох основних завдань спираючись на фіскальне мито, держава запроваджує його, до тих товарів, які не виробляються підприємствами України. Метою такого мита є забезпечення державного бюджету податковими надходженнями. Функція захисту українських виробників від конкуренції інших держав виконується протекціоністським митом, яке зменшує перевагу іноземного виробника на українському ринку над вітчизняним виробником.
У більшості випадків митний тариф застосовується на національному рівні. Але в тих випадках коли ряд країн об'єднується у торговельно-економічну групу і створює митний союз, митний тариф стає спільним інструментом зовнішньоторговельного регулювання, єдиним для всіх країн- учасниць торговельних відносин з третіми країнами.
Механізм митного регулювання в Україні регламентується законами України «Про зовнішньоекономічну діяльність» та «Про єдиний митний тариф».
