Характеристика етапів інноваційного процесу

Наведені дані свідчать, що ризик невдалого завершення етапів інноваційного процесу зменшується при переході до кожного наступного. Найбільший ризик — на першому етапі. І це цілком природно, оскільки саме тут відчувається найбільший вплив елементів невизначеності. Понад 75 % комерційних невдач нових товарів спричинені суто ринковими факторами, тобто недостатнім їх урахуванням.

Обґрунтування доцільності розробки і виведення нового товару на ринок вимагає обов'язкової оцінки факторів ризику й розроблення на цій основі заходів, спрямованих на запобігання йому, його зменшення чи компенсацію.

Слід відзначити, що система управління інноваційним процесом на рівні підприємства є відкритою (рис. 6.4). Її вхід — інформація про зовнішнє середовище господарювання (економічну, політичну, соціальну, демографічну, екологічну й інші її складові), а також про потенційні можливості підприємства. Виходом є комплекс впливів на інші функціональні підсистеми підприємства, а також на цільовий ринок: товар, ціну, систему розподілу (збуту), систему стимулювання. Суб'єктом управління є керівництво підприємства (керівники його структурних підрозділів).

Відповідно до наведеної схеми керівництво підприємства спрямовує інноваційний процес (орієнтуючи на це діяльність відповідних своїх підрозділів) за допомогою системи економічних інструментів. Необхідна для цього інформація про зовнішнє середовище і сам об'єкт надходить через систему інформаційного забезпечення.

Наявність зворотного зв'язку між системою інформаційного забезпечення та керівництвом підприємства відображає той факт, що управлінню неминуче властиві елементи адміністрування, тобто вольові установки керівника. Зворотній зв'язок з цілями управління показує, що формування й уточнення цілей виконується в процесі управління. Інноваційний розвиток конкретного підприємства має вплив на стан ринку в цілому, на що вказує зворотній зв'язок між зовнішнім середовищем і підприємством.

Зовнішнє середовище

Рис. 6.4 Схема управління інноваційним процесом на рівні підприємства (мікрорівень

управління)

Взаємодія рівнів управління здійснюється через систему інформаційного забезпечення. При цьому, з точки зору мікрорівня управління, впливи регулюючих механізмів (макрорівень управління — механізми державного і регіонального регулювання і стимулювання) сприймаються як впливи чинників зовнішнього середовища і відповідним чином враховуються при розробці інноваційних стратегій (рис. 6.5).

Макрорівень управління визначає поле інноваційної діяльності, задає його межі. Макрорівень — конкретизує варіанти дій окремих підприємств з пошуку ШЛЯХІВ реалізації існуючих ринкових можливостей на основі інновацій, розробки, виготовлення й просування їх на ринку.

Рис. 6.5 Схема взаємодії рівнів механізму управління інноваційним процесом