Результати впровадження НІТ у навчально-виховний процес

Сучасна школа потребує змін у своєму змісті. На сьогодні актуальним є питання впровадження комп’ютерних технологій на уроках у загальноосвітній школі, зокрема в початковій ланці освіти. Дослідження даного питання було проведене на базі спеціалізованої ЗОШ № 1 з поглибленим вивченням іноземних мов.

Вибір об’єкта дослідження був зумовлений тим фактом, що даний навчальний заклад є зразковою в області школою, яка має повний комп’ютерний клас. Метою дослідження було з’ясувати, як на практиці застосовується комп’ютерна техніка, її роль та місце в навчально-виховному процесі.

Результати дослідно-експериментальної роботи були впроваджені у навчально-виховний процес 2-А та 2-Г класів. Загальна кількість учасників експерименту складає 60 учнів.

Анкетування учнів дало змогу з’ясувати місце предмету "Математика" серед інших предметів та зацікавленість учнів щодо її вивчення. У завданнях анкети було запропоновано написати назви трьох-чотирьох навчальних предметів, які викликають найбільший інтерес кожного окремого учня. Також необхідно було вказати, які форми роботи на уроці зацікавили учнів більш за все: робота в режимі "вчитель-учень", робота на індивідуальних картках, робота в парах, групова робота, робота з комп’ютером тощо. Третє питання анкети стосувалося предметів, що не викликають позитивного ставлення, тобто не цікавили учнів.

Отримані дані показали, що зацікавленість учнів припадає на такі предмети у 2-А класі: "англійська мова" (72 %), "малювання" (65 %), "трудове навчання" (76 %), "математика" (48 %), "я і Україна" (15 %), "українська мова" (34 %), "читання" (51,6 %) та уроки фізичного виховання (41,3 %). Наступні результати отримали у 2-Г класі: "англійська мова" (74 %), "малювання" (64 %), "трудове навчання" (68 %), "математика" (42 %), "я і Україна" (48,5 %), "українська мова" (38,7 %), "читання" (39 %) та уроки фізичного виховання (32 %).

Серед предметів, що не викликають зацікавленості у молодших школярів, є музика. Жоден з учнів не вказав цей предмет, як улюблений, але приблизно по 30 % дітей з двох класів визначили його як не улюблений.

Рейтинг курсу математики серед інших не перевищує половини шкали. Успішність учнів з цієї дисципліни, календарно-тематичне планування уроків, методи та форми роботи вчителя на уроках математики – головні чинники у зростанні зацікавленості учнів цією дисципліною. Календарно-тематичне планування уроків є сталим, тому звернемо увагу на успішність учнів, методи та форми роботи вчителя.

Успішність учнів 2-А класу з математики: учні, які навчаються на «12»-«10» балів – 21 %, «9»-«7» балів – 65 % і решта учнів мають результати в межах «6»-«4» балів – 14 %. Серед учнів 2-Г класу «12»-«10» балів отримує 6 учнів (16 %) , 18 учнів – «9»-«7» балів (58 %) і решта отримує результати в межах «6»-«4» балів (26 %).

Рис. 1. Рейтинг навчальних предметів за зацікавленістю учнів

Рис. 2. Успішність учнів 2-А та 2-Г класу з курсу математики

Форми і методи роботи, що використовуються на уроці, залежать від особистісних рис вчителя, рівня його педагогічної техніки, майстерності, обізнаності тощо. З метою виявлення ставлення вчителів початкових класів до введення НІТ у процес навчання та визначення форм та методів, які переважають у їх педагогічній діяльності, було проведене анкетування серед учителів.

Склад педагогічного колективу школи є різносторонній. Але більшість учителів погоджуються, що підготовка підростаючого покоління до повноцінного функціонування в інформаційному суспільстві є загальною проблемою сьогодення. Розв’язання значної частини завдань, пов’язаних з формуванням інформаційної культури учнів, найдоцільніше здійснювати з опорою на знання, уміння і навички, здобуті у початкових класах.

Комп’ютерний клас в школі функціонує постійно, але там займаються переважно діти середньої та старшої ланок освіти. Проте вчителі початкових класів мають чудову змогу використовувати наявні в школі засоби, а саме: мультимедійну дошку, проектор та ноутбуки. Учителю доводиться виходити з цього положення власними силами. Ще однією, близькою до першої, є проблема, пов’язана з браком якісного навчального програмного забезпечення (навчальних програм, тренажерів, електронних енциклопедій, розливальних ігор тощо), яке школа за власний кошт придбати не в змозі.

Під час дослідження було проведено анкетування серед учителів початкових класів. Обираючи модель використання комп’ютерних техно­логій у навчанні, учителі вказали, що, на їх думку, найефективнішою у початковій школі є інтеграція з навчальними предметами. Більшість вчителів, з огляду на всі труднощі та перспективи, виявляли бажання ознайомитись з особливостями впровадження НІТ на уроках у початковій школі. Тому була представлена доповідь з даної тематики на засіданні педагогічної ради школи. Висвітлювались такі питання: актуальність впровадження НІТ у сучасну школу; психолого-педагогічні аспекти роботи з комп’ютером та використанням його в навчально-виховному процесі; принципи роботи з комп’ютерними навчальними програмами; демонстрація роботи з комп’ютером на фрагменті уроку з математики (2 клас, тема: додавання і віднімання розрядних чисел другого розряду); основні вимоги до відбору навчальних комп’ютерних програм; можливості, які надають НІТ вчителю та учням; застосування комп’ютера для виготовлення наочних посібників, вправ та завдань.

Однак, треба відмітити, що не всі вчителі школи позитивно сприймають використання комп’ютерів на своїх уроках, що пояснюється головним чином необізнаністю із можливостями комп’ютерної техніки та небажанням змінювати усталені форми роботи. Тут можуть виникати проблеми подолання психологічного бар’єру самим учителем, необхідність вивчення основ комп’ютерної грамотності, попередньої апробації кожної програми у процесі підготовки до уроку. Ті ж учителі, які роблять спроби залучати комп’ютери до структури своїх уроків, здебільшого використовують їх лише фрагментарно, на етапах закріплення знань, умінь і навичок.

Тож можна виділити такі основні групи вчителів за відношенням до впровадження НІТ у навчально-виховний процес:

1. Учителі-новатори. Це група вчителів, які відкриті новому, прагнуть апробувати ті чи інші нововведення і одночасно сприймають їх. Налаштованість таких вчителів може стати вирішальним чинником для майбутніх інновацій у навчально-виховному закладі.

2. Послідовники новаторів. Належні до цієї групи вчителі переймають захоплення нововведеннями від вчителів-новаторів. Але їм потрібно більше часу для прийняття рішення про впровадження НІТ, однак за тісної взаємодії з новатором, зважуються на власну участь у застосуванні комп’ютерних технологій.

3. Скептики – це категорія вчителів, яких до введення НІТ у навчально-виховний процес спонукає вже сформована громадська думка або усвідомлення особистої потреби у застосуванні.

4. Ті, хто вагається. Це представники, так би мовити, класичної, традиційної форми навчання. Часто відмовляються від використання НІТ у навчальний процес. Іноді можуть ставитися лояльно до тих, хто зважився на нововведення, але переважно їхня поведінка і ставлення ускладнюють процес впровадження НІТ у навчання молодших школярів.

Проведене анкетування та бесіда з учителями дає змогу виявити, що у даному навчальному закладі до вчителів-новаторів серед учителів початкових класів можна виділити двох. Це молоді вчителі та перспектив­ні, дирекція школи схвалює їх діяльність щодо введення НІТ у навчаль­ний процес. Послідовність новаторів учителів становить дев’ять осіб. Спостерігається один учитель-скептик та два вчителі, які категорично налаштовані та не прагнуть внесення змін до своєї педагогічної діяльності.

Аналогічне дослідження про ставлення до впровадження НІТ у навчально-виховний процес було проведене серед студентів четвертого курсу факультету початкового навчання. Більшість студентів указали на необхідність використання НІТ. З їхньої точки зору, такий напрям роботи з учнями є більш ефективним та результативним.

Перевірка ефективності результатів дослідження передбачала проведення серії уроків у 2-Г класі, 2-А клас продовжував навчання за звичною системою. Упродовж двох місяців була проведена серія уроків з використанням НІТ та програмного засобу з освітньої галузі "Математика. 2 клас". Згідно з рекомендаціями щодо кількості уроків з комп’ютерною підтримкою проводилось не більше 3 уроків на тиждень.

Педагогічний програмний засіб – мультимедійний підручник, розроблений відповідно до програми з математики для 2 класу загальноосвітніх навчальних закладів. Мультимедійний посібник орієнтований на сучасні форми навчання із забезпеченням сумісності з традиційними методами та прийомами навчання в повній відповідності з документами, що регламентують зміст освіти.

Увесь курс складається з 51 уроку. Кожен урок розкриває конкретну тему згідно з навчальною програмою та містить засоби для її пояснення: малюнки, світлини, дикторський супровід; зразкове розв’язання задач, завдання, запитання тощо. Учні вирушають у захоплюючий світ математики разом із всезнайкою Сонечком та Равликом, який навчається у Сонечка.

На етапі контролю, корекції та закріплення знань учнів застосовувались слайди Power Point, окремі зображення, предметні малюнки. Учні мали змогу звірити результати виконаної домашньої роботи з тими, які отримали герої програмного навчального засобу.

Етап опрацювання нового матеріалу включав застосування програмного навчального засобу, показ слайдів Power Point. Використання НІТ на уроці математики не виключає робити з основними засобами навчання – підручником, зошитом тощо.

Закріплення нових знань учнів відбувається у процесі самостійної роботи над завданнями Сонечка та Равлика. Учні отримують аналогічні завдання до тих, з якими працювали на попередньому етапі. На цьому етапі отримання картки із героєм уроку мотивувало учнів до швидкого та правильного виконання завдань.

Підсумок уроку не передбачав застосування НІТ, на цьому етапі проводиться рефлексія, використовувались такі вправи, як "Незакінчені речення", "Мікрофон", "Двобій титанів" тощо.

З метою перевірки результатів впровадження НІТ у навчальний процес, а саме виявлення ставлення та інтересу учнів початкових класів до уроків з НІТ, проведено повторне анкетування учнів обох класів. У ході дослідження отримали наступні результати: зацікавленість учнів до математики у 2-А класі з 48 % зросла на 1 %. Водночас у 2-Г класі, де була проведена серія уроків з використанням комп’ютерних технологій, інтерес та зацікавленість математикою зросли з 42 % до 85 %.

Результативність навчання учнів з курсу математики в експериментальному та контрольному класах має таку динаміку, наведену у табл. 1.

Таблиця 1

Динаміка змін успішності навчальних досягнень учнів других класів з курсу математики (у %)

Аналіз результатів дослідно-експериментальної роботи засвідчив позитивні зміни щодо застосування НІТ в умовах традиційної класно-урочної системи. Аналіз якісних результатів свідчить про те, що комп’ютер сприяє формуванню багатьох навичок навчальної діяльності школярів, а вона, як відомо, найінтенсивніше розвивається саме у початкових класах. Результати дослідження дозволяють підтвердити справедливість цього на основі помітних позитивних результатів у розвитку інтелектуальних і творчих здібностей учнів, покращенні навчальних результатів з математики.

Але попри всі позитивні моменти використання комп’ютерної техніки у навчальному процесі, існує і низка проблем, пов’язаних із цим процесом, які ще потребують свого вирішення як на рівні школи, так і на загальнодержавному рівні.