Вимоги часу та гуманізація освіти виводять на чільне місце учня, його інтереси. Дитина має активно включатись у процес навчання, а не бути його пасивним учасником. Великі можливості для реалізації цієї важливої задачі закладені у використанні комп’ютера в школі. Цей процес, його можливості та закономірності ще не достатньою мірою вивчені й досліджені психологами, педагогами та методистами.
Невичерпні можливості сучасних інформаційних технологій часто залишаються невикористаними та непотрібними через неготовність нашого мислення до засвоєння та використання законів і логіки світу комп’ютерів. Виникає протиріччя між обґрунтованим страхом "передозування" комп’ютерів у початковій школі та, навпаки, їх повною відсутністю. Проте слід звернути увагу на необхідність формування основних логічних структур мислення, яке, за твердженнями психологів, найкраще реалізується саме у дитячому віці [14, с. 97].
Необхідність використання комп’ютерних технологій у початковій школі пов’язана із психологічними особливостями молодших школярів – з розвитком пізнавальних процесів. Молодші школярі відрізняються гостротою та свіжістю сприймання, свого роду "споглядальною допитливістю", що пояснюється віковими особливостями вищої нервової діяльності. З живою зацікавленістю діти реагують на навколишнє середовище і все нове. Для сприймання учнів початкових класів характерна яскраво виражена емоційність.
У молодшому шкільному віці розвинута мимовільна увага, яка стає особливо стійкою та сконцентрованою, якщо навчальний матеріал відрізняється наочністю, яскравістю, викликає у школярів емоційне ставлення. Тим унаочненням може стати комп’ютер.
Як показали психологічні дослідження М. Ф. Добриніна, важливо на уроці чергувати та змінювати види роботи, що не допустить великої втомлюваності учнів [8]. Усе це зумовлює необхідність розробки нових систем методів навчання. На сучасному етапі розвиту однією з основ має стати використання комп’ютера на уроках у початковій школі.
Впровадження комп’ютерів у формування обчислювальних навичок є перспективним, тому що підвищує ефективність проведення уроку; організовує режим індивідуального опитування; посилює інтерес учнів до уроку.
Психолого-педагогічні проблеми комп’ютерного навчання не повинні розглядатися окремо від соціально-історичного контексту, від актуальних задач, висунутих перед наукою новим етапом науково-технічного прогресу. Зокрема:
– бурхливий розвиток комп’ютерної техніки і широке її застосування у різних сферах призвели до появи нової галузі психологічної науки – психології комп’ютеризації [3, с. 4];
– його предмет – зародження, функціонування та структура психологічного відображення у процесі діяльності, що пов’язано зі змістом і використанням комп’ютерної техніки та її програмним забезпеченням. Роль комп’ютера у навчальному процесі абсолютизується, іноді звучать думки, що комп’ютер може повністю замінити вчителя і це призведе до повного відмирання традиційних форм організації навчання і навіть самої школи.
Існують такі на сьогодні проблеми комп’ютеризації навчання:
– брак необхідного комфорту при роботі з ПК (постійна прив’язаність до місця, робочої пози, розміру екрана тощо). Водночас цей недолік компенсується використанням портативних ПК та настільних плоских рідкокристалічних моніторів;
– зручність вільного редагування та компоновки зображень, текстових файлів;
– сприймання тексту з екрана не дає можливості охопити поглядом усю сторінку повністю, а іноді – навіть рядок, що примушує читача постійно пересувати екран вгору-вниз та праворуч-ліворуч;
– не всіх користувачів влаштовує типовий фон текстового поля;
– негативний вплив на "взаємини" людини з ПК може мати фактор, що сприймається підсвідомо, тобто розуміння того, що людина спілкується з машиною, а не з людиною;
– практична доступність культурно-художньої інформації будь-якого регіону і розуміння власної, особистісної причетності до глобального загальнолюдського спадку.
Однією з важливих психологічних проблем щодо роботи з ПК є проблема віку. Люди старшого покоління більш обережно ставляться до процесу комп’ютеризації, ніж молодь. Це пояснюється тим, що у дорослих людей до відповідного віку формуються звичні методи і форми роботи, які вони не хочуть, а часто і не можуть кардинально змінювати.
Наукові проблеми психологічного плану тісно переплітаються із загально-педагогічними, створюючи достатньо чітко сформовані групи:
І група. Пов’язана з розробкою теоретичних основ навчання: необхідність вирішення теоретичних питань усвідомлюється не всіма. Нерідко в навчальній програмі лежить особистий досвід викладача, який не завжди є найбільш ефективним. Існує гостра необхідність у розробці наукової теорії освіти.
ІІ група. Стосується розробки технологій комп’ютерного навчання, тобто засобів, які пов’язували б психологічні та педагогічні теорії з практикою навчання, дозволяли ефективно використовувати їх при вирішенні конкретних педагогічних задач. Усі проблеми повинні вирішуватись з урахуванням і у взаємозв’язку з іншими проблемами – психолого-фізіологічними, санітарно-гігієнічними та іншими.