Різні підходи в ціноутворенні

При розрахунку ціни фірми користуються різними підходами до проблеми ціноутворення:

1. Ціноутворення за географічним принципом.Компанія повинна прийняти рішення про те, як призначати ціни свої товари для споживачів, які мешкають у різних регіонах країни. Варіанти встановлення ціни: встановлення ціни FOB; встановлення однієї ціни, що включає затрати на транспортування; зонального ціноутворення; встановлення цін стосовно до базисного пункту; встановлення цін з прийняттям на себе витрат по доставці.

2. Ціноутворення зі знижками, тобто зниження ціни як нагорода покупців за певні дії: передоплата, закупка великого обсягу, несезонна закупка. Варіанти встановлення ціни: знижка за сплату готівкою, знижка за кількість;функціональні знижки, сезонні знижки.

3. Ціноутворення з метою стимулювання збуту означає, що компанії можуть тимчасово призначити та свої товари ціни, нижчі за прейскурантні. Цей вид ціноутворення відбуватися в таких формах: на деякі товари встановлюються ціни як на “збиткових лідерів” щоб заманити покупців в магазин в надії, що вони придбають й інші товари зі звичайними націнками; щоб заманити велику кількість покупців в певний період часу продавці використовують сезонні та спеціальні ціни; іноді виробники пропонують клієнтам, які купують товари у ділерів за певний період часу знижку готівкою.

4. Диференційоване ціноутворення.Тобто компанія продає товар за двома або й більше різними цінами без урахування різниці у витратах. Воно має декілька форм: за типом споживача; за типом товару; за розташуванням, означає що компанія встановлює на один і той же товар різні ціни у різних регіонах; за часом.

5. Встановлення цін на новий товар. Новий товар буває двох видів: дійсно новий товар;товар – імітатор.

Якщо фірма виходить на ринок з дійсно новим товаром, вона може вибрати таку стратегію ціноутворення: стратегія “зняття вершків”; стратегія проникнення на ринок .

Якщо фірма виходить на ринок з товаром – імітатором, вона стикається з проблемою позиціонування товару на ринку (використовується принцип “якість – ціна”).

6. Встановлення цін на комплекс товарів (товарну номенклатуру) використовується, коли товар є частиною товарної номенклатури. Тому фірма використовує загальні принципи ціноутворення для всієї номенклатури, щоб максимізувати прибуток. При такому підході розрізняють такі ситуації:

· ціни на товари певної асортиментної лінії;

· ціни, що залежать від додаткових споживчих характеристик на вибір;

· ціни на додатковий товар.