Характеристика інертних засобів пожежогасіння

Горіння більшості речовин припиняється, коли вміст кисню в оточоючому середовищі знижується до 12-15% і менше.

Гасіння пожеж інертними розріджувачами досягається в основному за рахунок зменшення кількості окислювача, а також зниження швидкості процесу горіння й теплового ефекту реакції.

Двооксид вуглецю застосовують для об'ємного гасіння пожеж на складах ЛЗР, акумуляторних станціях, у сушильних печах, електрообладнання та ін.

Механізм припинення горіння базується на здатності двооксиду вуглецю зменшувати концентрацію реагуючих речовин шляхом розбавлення їх до межі, коли горіння стане неможливим.

Двооксид вуглецю може подаватися у зону горіння у вигляді снігоподібної маси, здійснюючи охолоджуючу дію, оскільки має температуру — 80?С.

При застосуванні двооксиду вуглецю для гасіння пожеж необхідно враховувати його отруйну дію на організм людини. Вміст в атмосфері приміщення 10% СО2 є небезпечним, а при концентрації 20% швидко настає смерть людини через параліч дихальних шляхів.

Цим засобом не гасять пожежі лужних і лужноземельних металів, деяких гідрадів металів та сполук, до молекул яких входить кисень, а також тліючі матеріали, бо він не має змочувальної здатності.

Описані вище вогнегасні суміші, як правило, чинять пасивну дію на полум'я, не впливаючи на кінетику й хімізм реакцій, що відбуваються в осередку пожежі.

Для гасіння пожеж перспективним є використання суміші, що буде гальмувати протікання реакцій в осередку пожежі.

До таких вогнегасних агентів належать суміші галогенових речовин.

Галогени мають високу щільність як у рідкому, так і у газоподібному стані, що забезпечує створення струменя й проникнення його краплин у полум'я, а також утримання пари навколо осередку горіння.

Галогени характеризуються низькою температурою замерзання, гарними діелектричними властивостями, що робить можливим їх використання за низьких температур і гасіння пожеж в електрообладнанні, що перебуває під напругою.

Пожежогасні суміші на основі Галогени мають значний недолік — вони чинять отруйну дію на організм людини у вигляді слабкої наркотичної отрути. Продукти термічного розкладу хладонів мають високий ступінь токсичності, особливо коли вони потрапляють на шкіру людини або в її дихальні шляхи. Отруйність середовища залежить від того, наскільки швидко буде ліквідовано осередок горіння.