Роботодавець організовує розслідування причин виникнення профзахворювання та призначає комісією з розслідування причин виникнення професійного захворювання, до складу якої входять працівник санепідемстанції (голова комісії), представники профспілкової організації трудового колективу, лікувально-профілактичного закладу, що обслуговує підприємство, робочому органу виконавчої дирекції Фонду за місцем знаходження підприємства.
Розслідування випадку професійного захворювання проводиться протягом 10 робочих днів після надходження повідомлення.
Роботодавець зобов’язаний подати до комісії з розслідування дані лабораторного дослідження шкідливих факторів виробничого процесу з інструментальним вимірюванням їх значення, необхідну документацію на цей процес (технологічні регламенти, вимоги і нормативи з безпеки тощо), забезпечити комісію з розслідування приміщенням, транспортом і засобами зв’язку, організувати друкування, оформлення і тиражування матеріалів розслідування.
Комісія з розслідування зобов’язана:
Ø скласти програму розслідування причин профзахворювання;
Ø розподілити функції між членами комісії;
Ø розглянути питання про необхідність залучення до її роботи експертів;
Ø провести розслідування обставин та причин профзахворювання;
Ø скласти акт розслідування за формою П-4, в якому намітити заходи щодо запобігання розвиткові профзахворювань, а також установити осіб, які не виконали відповідні вимоги законодавства про охорону праці і про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення.
Акт форми П-4 затверджує головний державний санітарний лікар області (міста, району).
Комісія з розслідування проводить гігієнічну оцінку умов праці працівника за матеріалами раніше проведених атестацій робочих місць, результатів обстежень і досліджень, а в разі необхідності - лабораторні дослідження шкідливих виробничих факторів з інструментальним вимірюванням їх значень. Аналізує наявну документацію: амбулаторні картки, історію хвороби, висновки лікувально-профілактичних закладів, приписи органів державного нагляду за охороною праці.
Комісія має право одержувати письмові пояснення від посадових осіб і працівників з питань, що пов'язані з розслідуванням профзахворювань.
Акт розслідування профзахворювання складається комісією з розслідування у шести примірниках протягом трьох діб після закінчення розслідування та надсилається потерпілому, лікувально-профілактичному закладу, який обслуговує це підприємство і профспілковій організації, членом якої є хворий, робочому органу виконавчої дирекції Фонду. Один примірник акта залишається в санепідемстанції для аналізу та контролю за здійсненням намічених заходів. На підприємстві та в санепідемстанції акт розслідування профзахворювання зберігається протягом 45 років, в інших організаціях - 2 роки.
Роботодавець зобов’язаний у п’ятиденний строк після закінчення розслідування причин професійного захворювання розглянути його матеріали та видати наказ про визначення заходів щодо запобігання профзахворюванням, а також. про притягнення до відповідальності осіб, з вини яких допущені порушення санітарних норм і правил, що призвели до виникнення профзахворювання.
Про здійснення заходів щодо запобігання профзахворюванням, запропонованих комісією з розслідування, роботодавець в термін, зазначений в акті письмово інформує санепідемстанцію.
Контроль за правильним та своєчасним розслідуванням причин профзахворювань, оформлення документації, а також здійснення заходів щодо усунення причин, які призвели до професійних захворювань, здійснюють установи державної санітарно-епідеміологічної служби, робочі органи виконавчої дирекції Фонду, профспілки та уповноважені найманими працівниками особи з питань охорони праці відповідно до їх компетенції.
Громадський контроль за розслідуванням профзахворювань здійснюють трудові колективи через обраних ними уповноважених з питань охорони праці, а також професійні спілки в особі своїх виборних органів та представників.
