Зміст роботи.

Усі виявлені випадки хронічних професійних захворювань і отруєнь підлягають розслідуванню. Професійний характер захворювання визначається експертною комісією у складі спеціалістів спеціалізованого лікувально-профілактичного закладу згідно з переліком, що затверджується МОЗ.

Зв’язок профзахворювання з умовами праці працівника визначається на підставі клінічних даних і санітарно-гігієнічної характеристики умов праці, яка складається санепідемстанцією. Така характеристика видається за запитом керівника лікувально-профілактичного закладу, що обслуговує підприємство, за участю спеціалістів (представників) підприємства, первинної організації профспілки, членом якої є хворий та робочого органу виконавчої дирекції Фонду за місцезнаходженням підприємства.

У разі підозри на профзахворювання лікувально-профілактичний заклад направляє працівника з відповідними документами, перелік яких встановлюється МОЗ на консультацію до спеціаліста з профпатології міста (області).

Для встановлення остаточного діагнозу і зв’язку профзахворювання з впливом шкідливих виробничих факторів і трудового процесу головний спеціаліст з профпатології направляє хворого до спеціалізованого лікувально-профілактичного закладу.

До встановлення остаточного діагнозу, в разі необхідності, до цих закладів направляються і хворі, які проходять обстеження в науково-дослідних інститутах медичного профілю, що не ввійшли до зазначеного переліку.

Перелік закладів МОЗ, які мають право встановлювати остаточний діагноз профзахворювань, переглядається через кожні 5 років. (Додаток №1)