Маючи складний соціально-економічний характер, інфляція призводить до гальмування розвитку національної економіки, поглиблює майнове розшарування населення і створює загрозу дестабілізації соціально-політичної ситуації в країні.
Інфляція посилює диспропорції в національній економіці, передовсім між виробництвом засобів виробництва і виробництвом предметів споживання; порушує нормальні господарські зв'язки; підриває стимули до підвищення ефективності вітчизняного виробництва, його зростання на базі науково-технічного прогресу; посилює ризик, пов'язаний з новими інвестиціями; послаблює мотивацію до високопродуктивної праці; призводить до кризи фінансово-кредитної системи; зумовлює зростання кількості безробітних; активізує спекуляцію та тіньову економіку, корупцію, злочинність. Але найбільш від інфляції страждає населення країни. Вона призводить до зростання вартості життя. У переважної частини трудящих зменшуються реальні доходи, знецінюються трудові заощадження. Найбільше інфляція зачіпає інтереси тих, хто одержує грошові доходи в постійних розмірах: пенсії, стипендії тощо. У суспільстві відбувається економічно невиправданий перерозподіл національного доходу, що призводить до збагачення невеликої групки людей, але переважна більшість громадян країни стає бідними. 1 як наслідок всіх цих явищ і процесів виникає загострення соціальних протиріч у суспільстві, які проявляються у страйках, зміні урядів тощо. Тому активна боротьба з інфляцією є необхідною умовою соціально-економічного розвитку.