Термінологічний словник

Вартість -

Величина вартості -

Гроші як економічна категорія - особливий товар, який виконує роль загального еквівалента, виступає посередником в обміні товарів і виражає економічні відносини між людьми щодо виробництва та обміну.

Грошовий обіг - рух грошей у готівковій і безготівковій формах, який обслуговує реалізацію товарів і нетоварних платежів у господарстві.

Економічне відокремлення виробників - відокремленість виробників, яка робить їх економічно самостійними товаровласниками. Вони самі, на свій страх і ризик, вирішують, що, де, коли і скільки виготовляти, з ким і на яких умовах здійснювати обмін.

Закон грошового обігу - стійкі внутрішні зв’язки між кількістю грошей в обігу та масою товарів, рівнем цін, швидкістю обороту грошей.

Інфляція - знецінення грошей, спричинене диспропорцією в суспільному виробництві та порушенням законів грошового обігу, яке виявляється у стійкому зростанні цін на товари і послуги.

Мінова вартість - певне кількісне співвідношення (пропорція), в якій споживні вартості одного роду обмінюються на споживні вартості іншого роду.

Натуральне господарство - тип організації господарства, за якого продукти виробляються для задоволення власних потреб (внутрішнього особистого або виробничого споживання).

Номінальна цінність грошей - цифрове значення на грошах.

Просте товарне виробництво - дрібне виробництво індивідуальних самостійних ремісників та селян, які працюють на ринок.

Реальна цінність грошей - кількість товарів та послуг, які можна придбати за грошову одиницю.

Розвинуте товарне виробництво - вищий ступінь товарної організації господарства, що базується на великій приватній власності, найманій праці та машинній індустрії.

Споживна вартість - здатність товару задовольняти будь-яку потребу людини.

Суспільний поділ праці - поділ праці, який породжує диференціацію (спеціалізацію) виробників на виготовленні певних продуктів або за певними видами діяльності.

Суспільно необхідна праця - уречевлена в товарі суспільна праця виробника.

Суспільно необхідний час - час, потрібний для виготовлення споживної вартості за наявних суспільно нормальних умов виробництва і при середньому в даному суспільстві рівні вмілості та інтенсивності праці.

Товар - економічне благо, що має суспільну споживну вартість та обмінюється на ринку.

Товарне господарство - форма організації суспільного господарства, за якої продукти виробляються не для власного споживання їх виробниками, а спеціально для обміну чи продажу на ринку.

Функція засобу нагромадження - здатність грошей виходити з обігу, тимчасово припиняти свій рух, нагромаджуватися і перетворюватися на скарб.

Функція засобу обігу - здатність грошей бути посередником в обміні товарів та забезпеченні їх обігу.

Функція засобу платежу - обслуговування грошима погашення різноманітних боргових зобов’язань між суб’єктами економічних відносин.

Функція міри вартості - здатність грошей як загального еквівалента вимірювати вартість усіх інших товарів, надаючи їй форму ціни.

Функція світових грошей - здатність грошей обслуговувати міждержавні економічні відносини, пов’язані з розрахунками за зовнішньоторговельні операції, надання кредитів та з іншими угодами.