Зміст і структура світової валютної системи.

Валюта – це грошова одиниця країни.

Національна валютна система – форма організації валютних відносин країни, що визначається національним законодавством.

Структура національної валютної системи:

1. Національна грошова одиниця (національна валюта).
2. Золотовалютні резерви країни.
3. Умови конвертованості національної валюти.
4. Режим рику валют.
5. Режим ринку золота.
6. Статус національних установ, що регулюють валютні відносини країни.

Міжнародна валютна система (МВС) – це сукупність національних валютних систем і міжнародних валютних відносин, у тому числі і обслуговуючих ці відносини наднаціональних валютних інститутів і організацій.

Етапи розвитку МВС:

1. Система «золотого стандарту». Основою грошового обігу було золото, а валюта кожної країни мала певне золоте наповнення.
2. Бретон-Вудська система, або система золотовалютного стандарту (створена в 1944р). Курс долара фіксований відносно золота, а курс інших валют фіксовано відносно долара.
3. Ямайська валютна система (створена у 1976 р.) Відмінено монетний паритет золота. Курс валют визначається попитом та пропозицією. Країна сама обирає режим валютного курсу.

Одним з елементів валютної системи є міжнародні валютні ринки, виникнення яких зумовлене розширенням розрахунків у валюті між продавцями та покупцями.

Валютні ринки – це офіційні центри, де відбувається купівля-продаж валют на основі попиту та пропозиції.

Валюти окремих країн обмінюються на валюти інших країн у відповідному співвідношенні, тобто за певним курсом.

Валютний курс – це співвідношення між грошовими одиницями різних країн, яке визначається їх купівельною спроможністю.

Режими або системи валютних курсів:

1. Чисті валютні курси:

А) фіксований, що жорстко прив’язаний до золота або інших валют;

Б) плаваючий, який встановлюється під дією попиту та пропозиції.

2. Гібридні валютні курси:

А) змінний фіксований курс, коли держава час від часу переглядає рівень фіксованого валютного курсу;

Б) керований плаваючий курс, коли держава не фіксує курс, проте визначає напрям його зміни;

В) контрольований валютний курс, коли існує державно-адміністративне регулювання обміну національної валюти.

Фактори, що зумовлюють курси валют:

Ø Співвідношення купівельної спроможності валют на внутрішніх ринках;

Ø Співвідношення попиту і пропозиції національних валют на міжнародних ринках.

Залежно від режиму використання валюта може бути повністю конвертованою, неконвертованою і частково конвертованою.

Повністю конвертовані валюти широко використовуються для міжнародних розрахунків, а також для створення валютних резервів.

Неконвертована валюта функціонує там, де держава-емітент, тобто держава, яка випускає в обіг грошові знаки, забороняє (або суттєво обмежує) операції з їх обміну на інші валюти.

Частково конвертована валюта з’являється в тому випадку, коли конвертованість розповсюджується на певні категорії власників даної валюти і окремі види операцій.