Капітал, структура капіталу, кругообіг капіталу.

В економічній науці існують різноманітні підходи до визначення капі­талу. Первісне значення слова "капітал" означає "головний". Пізніше у німецькій та французькій мовах цим терміном стали називати головне майно, головну суму.

Перша спроба наукового аналізу капіталу була зроблена ще Арістотелем, який ввів термін "хремастика", що походить від слова "хрема" - майно, володіння. Під "хремастикою" Арістотель розумів "мистецт­во наживати багатство" за допомогою великих торговельних угод для перепродажу та лихварських угод.

У багатьох представників класичної школи під капіталом розумілися засоби виробництва, виготовлені людиною. А. Сміт відносив до капіталу нагромаджену працю, втілену у знаряддях виробництва. Д.Рікардо розглядав капітал як частину багатства країни, яка використовується у виробництві і складається з їжі, одягу, інструментів, сировини, машин та іншого, що є необхідним для приведення праці в рух.

К.Маркс розглядав капітал як категорію, яка зростає з поняття вартості і грошей. Капітал, на його думку, це самозростаюча вартість, гроші, які створюють у своєму русі ще більше грошей.

О. Бем-Баверк визначив капітал, як запас засобів існування, який належить капіталісту і "авансується" робітником.

Дж.Мінсер та Беккер запропонували концепцію людського капіталу, під яким розуміють витрати (на навчання, на підвищення кваліфікації та ін.), що сприяють майбутньому збільшенню доходів індивіда.

На нашу думку, поєднати різноманітні погляди на сутність капіталу вдалося І. Фішеру, який визначав капітал як дисконтований потік доходу. Капітал - це будь-який елемент багатства, який надає його власникові регулярний дохід протягом тривалого періоду, а його вартість визначається за принципом дисконтування.

Виходячи з вищевикладеного можна визначити капітал як сукупність різнорідних і відтворюваних ресурсів, використання яких у виробничому процесі дозволяє збільшувати продуктивність людської праці. Капітал складається з майна, обладнання, проміжкових продуктів, грошей, цінних паперів тощо. Всі ці різнорідні ресурси набувають точного економічного смислу завдяки доходу, який отримує власник цих ресурсів.

Існують різні види капіталу: технічний (продуктивний, реальний) капітал; грошовий капітал, юридичний капітал; людський (інтелекту­альний) капітал.

· Технічний капітал являє собою сукупність матеріальних засобів, які використовуються у різних фазах виробництва і збільшують продуктивність людської праці: верстат, комбайн, машина тощо.

· Грошовий капітал - це сукупність грошових засобів призначених для виробничих вкладень. Грошовий капітал виникає внаслідок відмови мільйонів осіб від споживання.

· Юридичний капітал - це сума прав розпорядження деякими цінностями, причому ці права надають їх власникам дохід не докладаючи відповідної праці.

Права, які становлять юридичний капітал, можуть бути правами власності, що належать окремій особі або комерційній спілці і приносять дохід, або кредитними правами, що виникають із наданої позики і приносять прибуток у вигляді процентів.

Поняття грошового і юридичного капіталу висувають на перше місце не природу капіталу, а його відповідність із власником прав. Поняття технічного капіталу має загальний характер, тобто існує у будь-якій економічній системі. Юридичний капітал фігурує лише у таких економіках, в яких існує приватна власність на засоби виробництва.

· Людський капітал - це міра втіленої в людині здатності приносити дохід. Він включає вроджені здібності, талант, а також освіту і набуту кваліфікацію.

Отже, поняття капіталу, прийняте у сучасній економічній теорії, є результатом різних аналітичних підходів, які дозволили виявити його фундаментальні риси.