Ринкова трансформація економіки України, правове визнання приватної власності об'єктивно викликали до життя та відродили в Україні, активну підприємницьку діяльність. За цих умов провідною формою господарювання стає підприємництво як особливий вид господарської діяльності. Основною організаційною та виробничою ланкою народного господарства будь-якої країни є підприємство.
Підприємство — це самостійний господарюючий статутний суб'єкт, який має права юридичної особи та характеризується економічною відокремленістю. Все майно підприємства, усі засоби виробництва і технології є власністю фірми, що володіє підприємством. Зауважимо, що ця власність не буде повною, коли фірма орендує підприємство.
Головна мета функціонування економіки полягає у створенні товарів і послуг для задоволення потреб населення з найменшими витратами на виробництво та реалізацію продукції.
З огляду на це, метою діяльності підприємства є максимізація прибутку. Саме цю мету й покликані реалізувати підприємства. Для її здійснення підприємство розгортає діяльність у різних сферах, виконуючи у кожній специфічні функції:
· Виробничо-технологічні функції підприємства пов'язані із забезпеченням процесу виробництва необхідними засобами та їх використанням, упровадженням новітніх технологій, раціоналізацією виробничих процесів винахідництвом.
· Економічними функціями підприємства є: управління процесами виробництва та збуту товарів, укладання контрактів, наймання працівників і раціональна організація їхньої праці, розподіл доходів (заробітної плати та прибутку), розрахунок економічної ефективності, ціноутворення, вивчення ринку.
· Соціальні функції підприємства такі: поліпшення умов праці та відпочинку працівників, створення сприятливого психологічного клімату в колективі, надання допомоги та пільг працівникам і членам їхніх сімей, благодійна діяльність.
Крім зазначених функцій, які виконує підприємство в межах національної економіки, існують ще зовнішньоекономічні функції. Підприємство бере участь у міжнародному обміні товарів, спільному з іноземними партнерами виробництві, будівництві: науково-технічному співробітництві.
Підприємства можуть також об'єднуватись в асоціації, корпорації, консорціум концерни, інші об'єднання за галузевим, територіальним та іншими принципами, поміж яких виділяють господарські товариства.
Визначальними ознаками, що вирізняють одну організаційно-правову форму з-поміж інших, є такі: кількість учасників створюваного господарського суб'єкта (об'єднання); особа власника статутного капіталу; джерела майна як матеріальної основи господарської діяльності; межі майнової (матеріальної) відповідальності; спосіб розподілу прибутку і збитків; форма управління суб'єктом господарювання.
В умовах перехідної економіки найпоширенішими є три основних організаційно-правових форми підприємницької діяльності: одноосібні володіння; партнерства (товариства); корпорації, які з поглибленням ринкових перетворень набувають все більшого розвитку.
За одноосібного володіння все майно фірми належить одному власникові, який самостійно управляє фірмою, одержує прибуток і несе повну особисту відповідальність за всі зобов'язання фірми.
Партнерство (товариство) - це об'єднання капіталів двох і більше фізичних або юридичних осіб за умов розподілу ризику, прибутку і збитків на основі рівності, спільного контролю результатів бізнесу, активної участі в його веденні. Основою відносин між сторонами, що вступають у партнерство, є договір.
За ступенем участі засновників (партнерів) у діяльності підприємства розрізняють такі товариства: акціонерні, повні (з повною відповідальністю); командитні; з додатковою або обмеженою відповідальністю .
Корпорація (акціонерне товариство) - домінуюча форма підприємницької діяльності, її власниками є акціонери, що мають обмежену відповідальність у розмірі свого внеску в акціонерний капітал корпорації. Весь прибуток корпорації належить її акціонерам. Розрізняють дві його частини: одна розподіляється серед акціонерів у вигляді дивідендів; друга - це нерозподілений прибуток, що використовується для реінвестування. Функції власності та контролю розподілені між акціонерами (власниками акцій) і менеджерами.
Акціонери відповідають за зобов'язаннями товариства лише в межах акцій, що їм належать. У випадках, передбачених статутом, акціонери, які не повністю сплатили акції, відповідають за зобов'язаннями товариства також у межах несплаченої суми.
До акціонерних товариств належать відкрите акціонерне товариство, акції якого розповсюджуються через відкриту підписку та купівлю-продаж на біржах; закрите акціонерне товариство, акції якого розподіляються між засновниками і не можуть розповсюджуватися шляхом підпі ки, купуватися.та продаватися на біржі.
В умовах перехідної економіки поширеними є підприємства, засновані на різноманітних формах власності:
· на власності громадян - індивідуальне, сімейне, приватне підприємство;
· на колективній власності — колективне підприємство; виробничий кооператив, підприємство, що належить кооперативу; акціонерне товариство, інше господарське товариство або підприємство, що належить такому товариству; спільне підприємство; підприємство релігійної організації;
· на державній власності - державне, державне республіканське, державне комунальне підприємство.
На початковому етапі ринкових перетворень значного розвитку набувають кооперативні, орендні та акціонерні підприємства (товариства).
Кооператив — це об'єднання фізичних осіб з метою спільного виробництва та збуту продукції, закупівлі та споживання товарів або послуг, будівництва , сільського господарства тощо.
Мета створення виробничого кооперативу - господарська діяльність. Він виступає як товаровиробник. Саме у цьому полягає головна відмінність кооперативів нового типу від споживчих кооперативів (житлових, садових тощо), діяльність яких спрямована на задоволення потреб їхніх членів.
Види господарської діяльності кооперативу визначаються його статутом. Матеріальною основою господарської діяльності кооперативів є майно, яке належить їм на правах власності або орендоване ними. Кооператив здійснює свою діяльність на засадах самоуправління, тобто всі питання господарської діяльності та соціального розвитку кооператив вирішує самостійно. В Україні найбільше кооперативів діяло на початку 1991р.
Орендне підприємство - це підприємство, що створюється після укладання договору оренди між орендодавцем (як правило, державним органом) і організацією орендарів.
У найзагальнішому визначенні оренда — це передавання майна (виробничих фондів, землі тощо) у розпорядження суб'єкта господарювання у тимчасове користування за певну плату.
