Економічний інтерес. Єдність і суперечності в системі економічних інтересів.

Усвідомлення потреб і прагнення задовольнити їх зумовлюють мотивацію поведінки людини, спонукаючи її до певної цільової дії. У реальній дійсності потреби набувають конкретної форми інтересів.

Інтерес (від лат. іпtеreggе — мати важливе значення) — форма вияву потреби, усвідомлення прагнення людини до задоволення її.

Економічні інтереси є сутнісною характеристикою рушійних сил формування та розвитку економічних суб'єктів.

Економічні інтереси — усвідомлене прагнення економічних суб'єктів задовольнити певні потреби, що є об'єктивним спонукальним мотивом їхньої господарської діяльності.

За своєю сутністю економічні інтереси є обєктивними. Вони відображають місце і роль субєктів господарювання у системі суспільного поділу праці та економічних відносин. Водночас, економічні інтереси є субєктивними і завжди мають своїх носіїв.

Суб'єкти економічних інтересів - окремі індивіди, сім'ї, домогосподарства, колективи, групи суспільство в цілому.

Об'єкти економічних інтересів - економічні блага (товари, послуги, інформація тощо).

Економічні інтереси суспільства можуть бути класифіковані зарізними критеріями:

Ø за субєктами: особисті, колективні (групові), суспільні;

Ø за нагальністю, важливістю: головні (першочергові) та другорядні;

Ø за часовою ознакою: поточні і перспективні;

Ø за обєктами: майнові, фінансові, інтелектуальні тощо;

Ø за ступенем усвідомлення: дійсні та уявні;

Ø за можливістю реалізації: реальні та утопічні.

Суб'єкти економічних відносин є виразниками специфічних економічних інтересів. У ринковій економіці:

· економічні інтереси домашніх господарств спрямовані на максимізацію корисності благ з урахуванням існуючих цін та доходів;

· економічні інтереси підприємців спрямовані на максимізацію прибутку, зниження витрат і підвищення конкурентоспроможності продукції;

· економічні інтереси держави спрямовані на реалізацію потреб суспільства в цілому.

Останнім часом серед економістів застосовується категорія "особливі інтереси", що притаманні нашим реаліям.

Особливі інтереси – це інтереси обмеженої групи людей, що контролюють фінансові та політичні інтереси суспільства в цілому. Ця категорія людей приймає рішення на власну користь, що шкодить суспільству в цілому.

Система взаємопов'язаних та взаємодіючих інтересів суспільства завжди суперечлива. Тому кожне суспільство постає перед проблемою пошуку ефективного механізму їхнього узгодження. Єдність інтересів досягається у процесі їхньої взаємодії та взаємореалізації.

Шляхи поєднання економічних інтересів:

·субординоване підпорядкування одних економічних інтересів іншим;

· координоване узгодження різнобічних інтересів усіх економічних суб'єктів.

Командно-адміністративна економіка визнає жорстку субординацію економічних інтересів, як показано на рис.2.

Державний інтерес

Колективний інтерес

Особистий інтерес

Рис.2. Ієрархія інтересів економічних суб'єктів у командно-адміністративній системі.

Ігнорування особистого інтересу та підпорядкування його державному в умовах командно-адміністративної економіки спричиняє:

·спотворення мотиваційної поведінки економічних суб'єктів;

·пригнічення стимулюючої ролі потреб;

·втрату трудових цінностей і соціальних установок населення;

· розвиток психології утриманства й економічної залежності від держави тощо.

У сучасній ринковій економіці домінує особистий інтерес споживача. Суспільство приходять до розуміння, що не субординація, а координація інтересів є найефективнішим засобом їхнього узгодження та реалізації.

У реальному житті єдність інтересів досягається через реалізацію кожного з них у процесі взаємодії і взаємозв’язку. Так, особистий інтерес працівника не можна реалізувати, якщо не буде реалізований інтерес підприємства (підприємця), споживача продукції, суспільства в цілому.