Потреби: суть та класифікація. Закон зростання потреб. Задоволення потреб.

Потреба — це нужда в чому-небудь, об'єктивно необхідному для підтримки життєдіяльності і розвитку особистості.

Існують різні класифікації, що різняться критерієм оцінки.

1. За характером виникнення:

Ø первинні (базові), пов'язані з самим існуванням людини: їжа, одяг;

Ø вторинні, виникнення та зміна яких зумовлені розвитком цивілізації: модний одяг, комфортне житло, інформація та ін.

2. За засобами задоволення:

Ø матеріальні (потреби в матеріальних благах);

Ø нематеріальні (духовні потреби).

3. За нагальністю задоволення:

Ø першочергові (предмети першої необхідності);

Ø другорядні (предмети розкоші).

4. За можливостями задоволення:

Ø насичені, вгамовні (мають чітку межу і можливість повного задоволення);

Ø ненасичені, невгамовні (не можуть бути задоволені)

Ø особисті (виникають і розвиваються у процесі жит­тєдіяльності індивіда);

Ø колективні, групові (потреби групи людей, колективу);

Ø суспільні (потреби функціонування та розвитку суспільства в цілому).

Класифікацію потреб запропонував американський соціолог Маслоу

Саморозвиток Самореалізація

Повага Визнання

Соціальні потреби

Безпека Захищеність

Фізіологічні потреби

Рис.1. Класифікація економічних потреб (Піраміда Маслоу)

Система економічних потреб є складною і постійно розвивається. Структура потреб. Їхній обсяг, способи та рівень задоволення безперервно змінюються: модифікуються, ускладнюються, вдосконалюються у процесі історичного розвитку людської цивілізації.

Потреби і виробництво перебувають у суперечливій залежності взаємовпливу та взаємозумовленості. Потреби у споживанні породжують стимули до виробництва. Виробництво задовольняє існуючі та породжує нові потреби.

З огляду на це, можна сформулювати закон зростання потреб таким чином: