Економічні закони та категорії.

Економічна теорія, пізнаючи об'єктивну економічну реальність, відкриває і формулює економічні категорії, закони і принципи.

Економічні категорії - це абстрактні, логічні, теоретичні поняття, які в узагальненому вигляді виражають суттєві властивості економічних явищ і процесів. Наприклад: товар, власність, капітал, прибуток, ринок, попит, заробітна плата, робоча сила та ін.

Економічні закони відбивають найсуттєвіші, стійкі, такі, що постійно повторюються, причинно-наслідкові взаємозв'язки і взаємозалежності економічних процесів і явищ. Закони виражають сутність економічних відносин.

Економічні принципи – теоретичні узагальнення, що містять допущення, усереднення, які відображають певні тенденції розвитку економічної системи.

Принципи повязані з економічними законами. Але на відміну від них, обєктивно у природі не існують. Вони спеціально створюються у процесі систематизації економічних знань і виступають у вигляді певних постулатів. Які можна розглядати як форму реалізації, використання економічних законів. Принципи мають меньш стійкий і меньш обовязковий характер, ніж закони.

Економічні закони у своїй сукупності створюють систему економічних законів, яка включає в себе всезагальні, загальні і специфічні закони Всезагальні закони вважають законами соціально-економічного прогресу, оскільки вони виражають фундаментальні основи та послідовність розвитку людського суспільства на всіх етапах (закон зростання потреб). Загальні закони функціонують у кількох економічних системах, де існують для них відповідні економічні умови (закон грошового обігу). Спеціфічні закони функціонують лише у межах однієї економічної системи.

Економічні закони мають як спільні, так і відмінні риси порівнянно із законами природи.

Загальним є те, що економічні закони, як і закони природи, мають обєктивний характер, тобто виникають та існують незалежно від волі і свідомості людей. Вони зумовлюються наявними соціальноекономічними умовами.