Для того. Щоб одержати нові знання, треба свідомо застосовувати науково обгрунтовані методи.
Метод економічної теорії— це сукупність прийомів, засобів і принципів, за допомогою яких досліджуються категорії і закони функціонування та розвитку економічних систем.
Складність і багатовимірність економічної системи вимагає адекватних методів її пізнання. Фундаментальний принцип методології економічної теорії полягає в системному підході до аналізу. Економіка становить певну цілістність, в якій виявляється взаємозвязок елементів, компонентів, що входять до її складу. При цьому цілістність визначається не тільки складом властивих їй елементів, а й різними звязками між ними.
Системний підхід в економічній теоріїозначає вивчення внутрішніх причинно-наслідкових, структурно-функціональних, ієрархічних, прямих і зворотніх звязків. Саме їх пізнання дає змогу виявити складні процеси розвитку економічної системи, зясувати природу багатьох економічних процесів і явищ.
В економічна теорії застосовуються як загальнонаукові, так і специфічні для даної науки методи пізнання економічних явищ і процесів.
Діалектика як метод — загальний для всіх наук метод пізнання, у тому числі і для економічної теорії. Він базується на використанні законів і принципів філософії, обґрунтованих видатним німецьким філософом Георгом Гегелем, сутність яких полягає у пізнанні економічних явищ і процесів у їхньому взаємозв'язку та взаємозалежності, у безперервному розвитку, у розумінні того, що накопичення кількісних змін зумовлює зміни якісного стану, що джерелом розвитку є єдність і боротьба протилежностей.
Наукова абстракція як метод полягає в поглибленому пізнанні реальних економічних процесів шляхом виокремлення основних, найсуттєвіших сталих сторін певного явища, очищених (абстрагованих) від всього випадкового, неістотного. Результатами застосування методу наукової абстракції є формування понять, економічних категорій, виявлення і формування законів.
Аналіз і синтез як метод дослідження застосовується в єдності двох його складових.
При аналізі об'єкт дослідження розкладається на складові частини, кожна з яких вивчається окремо; при синтезі відбувається об'єднання різних елементів, сторін об'єкта в єдине ціле з урахуванням взаємозв'язків між ними.
Індукція і дедукція. Індукція — це метод пізнання від окремого до загального, від знання нижчого ступеня до знання вищого ступеня. Дедукція — метод пізнання від загального до одиничного. Методи індукції і дедукції забезпечують діалектичний зв'язок одиничного, особливого і всезагального.
Історичний і логічний методи використовуються економічною теорією для дослідження економічних процесів у єдності. Історичний метод вивчає процеси у тій історичній послідовності, в якій вони виникали, розвивалися і змінювалися один за одним у житті. Логічний метод досліджує економічні процеси в їхній логічній послідовності, прямуючи від простого до складного, звільняючись при цьому від історичних випадковостей і подробиць.
Економічне моделювання - це формалізований опис і кількісний вираз економічних процесів і явищ (за допомогою математики й економетрики), структура якого абстрактно відтворює реальну картину економічного життя. Економічні моделі дають можливість наочно і глибше дослідити основні риси й закономірності розвитку реального об'єкта пізнання.
Економічний експеримент - штучне відтворення економічних процесів і явищ з метою вивчення їх за оптимально сприятливих умов та подальшого практичного впровадження. Економічний експеримент дає змогу на практиці перевірити обґрунтованість наукових гіпотез і рекомендацій, щоб попередити помилки і провали в економічній політиці держави.
Метод якісного і кількісного аналізу передбачає чітке виявлення якісної визначенності економічного явища і підкреслення тих складових елементів, які піддаються кількісному виміру, визначення днаміки процесу; виявлення факторів, що впливають на його звязки в системі. Поєднання кількісного та якісного аналізу здійснюється за допомогою математичних і статистичних методів. Його використання дає теоретичне підгрунття для визначення конкретних практичних завдань щодо темпів і пропорцій розвитку господарства, розробки програм розвитку економіки тощо.
Метод порівняння використовується для виявлення схожості та відмінності господарських явищ. Необхідність порівняння як загальнонаукового методу зумовлена тим, що в економічному житті ніщо не може бути оцінене само по собі. Будь яке явище пізнається в порівнянні. Для того, щоб пізнати невідоме, оцінити його, потрібен критерій, яким, як правило, є вже відоме, раніше пізнане.
