Економічні категорії, закони і принципи. Механізм пізнання та використання економічних законів.

Політична економія, пізнаючи об'єктивну економічну реальність, відкриває і формулює економічні категорії, закони і принципи.

Економічні категорії - абстрактні, логічні, теоретичні поняття, які в узагальненому вигляді виражають родові ознаки певних економічних явищ і процесів. Наприклад: товар, власність, капітал, прибуток, ринок, попит, заробітна плата, робоча сила та ін.

Ознаками економічних категорій є:

· вони мають відображати суспільні виробничі відносини

· мають об’єктивний характер

· має історичний характер

Економічний закон – внутрішній, істотний , сталий причинно-наслідковий взаємозв’язок між певними структурними елементами системи виробничих відносин. Закони виражають сутність економічних відносин.

Економічні закони у своїй сукупності створюють систему економічних законів, яка включає всезагальні, загальні і специфічні закони.

Особливості ек.законів: діють обмежено у часі; можуть не відповідати інтересам суспільства.

Система економічних законів

-всезагальні-функціонують у всіх економічних системах(закон нагромадження, відтворення)

-загальні-функціонують у кількох економічних системах, де існують для них відповідні економічні умови(попиту і пропозиції, конкуренції)

-специфічні-фунціонують лише у межах однієї економічної система)

Існують дві основні форми пізнання економічних законів: емпірична, коли люди, не знаючи сутності економічних законів, використовують їх несвідомо, інтуїтивно у своїй практичній діяльності, та наукова, коли люди, пізнавши і розкривши сутність економічних законів, використовують їх свідомо, а отже, більш ефективно у своїй економічній діяльності.

Рівні використання економічних законів:

1.Науково-теоретичний(на основі наукового аналізу економ. Процесів та явищ)

2.Державно-управлінський(спирається на закони економ. Теорії і провідні концепції)

3.Господарсько-практичний(використання економ. Законів у практиці господарювання економ. Суб’єктів)

Економічні принципи - теоретичні узагальнення, що містять допущення, усереднення, які відображають певні тенденції розвитку економічної системи.

Принципи мають менш стійкий і менш обов'язковий характер, ніж закони.