Становлення і основні етапи розвитку економ. теорії як науки

Предмет політ.економії та еволюція його визначення різними школами.

Предмет політичної економії — економічні відносини людей в їх єдності і взаємодії з продуктивиними силами та політичними,ідеологічними,соціальними інститутами суспільства.
сукупність ек відносин

Еволюція: Сміт, Рікардо. Мілль – наука про створення, примноження та розподіл багатства націй.

Маркс – про виробничі відносини і закони, шо управляють виробництвом, розподілом, обміном та споживанням благ на різних етапах розв суспільства.

Самуельсон,Хейне – про дії людей у процесі вибору обмежених ресурсів для виробництва.
Залежно від функціональної мети політична економія поділяється на : позитивну яка ставить за мету всебічне пізнання економінчих процесів та явищ,розкриває їхні взаємозв язки та взаємозалежність,які зумовлюються реальною дійсністю. Досліджує фактичний стан економіки,економічну дійсність і відповідає на запитання:яка вона, нормативну яка з ясовує об єктивні процеси,дає їм оцінку,робить висновки та розробляє рекомендації щодо вдосконалення економічної системи,переходу її на вищий ступінь розвитку. Відповідає на запитання: як повинно бути,що для цього треба зробити

Становлення і основні етапи розвитку економ. теорії як науки

Етапи розвитку економічної теорії:
меркантилізм: торгівля — джерело багатства ранній — міжнародна торгівля.пізній — вся сфера обігу. З усіх видів діяльності пріоритет надавався праці,зайнятій у торгівлі,оскільки вона сприяла нагромадженню багатства. Представники: Антуан де Монкретьєн, Томас Ман,Дейв Юм,Уільям Петті.
Фізіократи: сг — джерело багатства. Питання про походження суспільного багатства перенесено із сфери обігу у сферу в-ва,яка обмежувалася сг. Представники: Франсуа Кене, Жак Тюрго, Дюпон де Немур.
Класична політична школа: праця -джерело багатства. Основний об єкт дослідження — в-во та розподіл благ. Закладено основи досліджень поділу праці,трудової теорії вартості та ринкоовї економіки,наукового обгрунтування походження прибутку. Представники: Уільям Петті, Адам Сміт, Давід Рікардо, Дж.Міль.
Марксизм: поглиблено вчення про в-во багатства та трудову теорію вартості. Обгрунтовано механізм в-ва додаткового продукту як дійсного джерела багатства. Розроблено вчення про суспільно-економічні формації,закономірності їх розвитку і зміни. Карл Маркс, Фрідріх Енгельс.
Маржиналізм: учення,засноване на використанні граничних величин гранична корисність,граничний дохід.
Неокласицизм: продовжує розвивати ідею класиків з урахуванням умов сучної економічної системи,заперечуючи втручання держави в економіку.
Кейнсіанство: теоретично обгрунтовано необхідність державного регулювання ринкової економіки.
Інституціоналізм: розроблено терію про соціальні інститути монополії,корпорації,держава,профспілки,як основу розвитку економіки суспільства.
Неокласичний синтез: концепція що поєднує ринкове та державне регулювання економічних процесів. Є основою для побудови змішаної економіки.