Національне багатство, його структура.

Динамічність суспільного виробництва найповніше проявляється в зростанні й оновленні національного багатства, що відбувається постійно за рахунок створюваного сукупного суспільного продукту.

Національне багатство – це сукупність матеріальних і духовних благ, які є у розпорядженні суспільства. Іншою мовою, національне багатство – це сукупність створених і нагромаджених у країні працею всього суспільства матеріальних благ, рівня освіти, виробничого досвіду, майстерності, творчого обдарування населення, які призначені для розширеного відтворення і досягнення головної мети суспільства. Отже, національне багатство в широкому розумінні слова являє собою все те, чим так чи інакше володіє нація.

Воно нагромаджувалося суспільством протягом усієї історії його економічної діяльності. Основну його частину становить матеріальне багатство, тобто сукупність нагромаджених засобів виробництва і предметів споживання. Крім того, національне багатство включає також нематеріальні, духовні цінності, такі як, виробничий досвід, освітній потенціал, досягнення науково-технічної думки, інформаційні ресурси, культурні цінності тощо.

Найважливішими складовими національного багатства є :

1) створені й нагромаджені в країні виробничі фонди, які, у свою чергу, поділяють на основні й оборотні. До основних виробничих фондів належать засоби праці (машини, устаткування, будівлі, споруди тощо), що використовуються в декількох виробничих циклах. До оборотних – предмети праці (сировина, матеріали, паливо тощо), що витрачаються повністю впродовж одного виробничого циклу;

2) основні невиробничі фонди, тобто фонди, які функціонують у соціальній сфері, – школи, лікарні, житлові будинки, культурно-освітні та спортивні заклади тощо;

3) домашнє майно населення: житлові будинки, товари тривалого використання, одяг тощо;

4) товарні запаси народного господарства (запаси готової продукції на складах, резервні страхові запаси);

5) природні ресурси, що залучені у процес суспільного виробництва або розвідані і можуть бути залучені в нього (земля, ліси, води, корисні копалини, повітря тощо).

У період постіндустріального розвитку суспільства виробляється новий підхід до оцінки національного багатства. Наявні елементи характеристики національного багатства доповнюються двома важливими моментами:

По-перше, високою інформатизацією суспільства;

По-друге, якісним зростанням його добробуту.

Інформація є фундаментальною основою виробництва, торгівлі, технології, забезпечує процвітання й розвиток будь-якого сучасного суспільства. Тільки за допомогою інформації можна повною мірою реалізувати потенціал сучасної економіки. Збільшення національного багатства – це результат зростання суспільного виробництва і матеріальна основа його подальшого розвитку, підвищення добробуту народу.

Таким чином, раціональне та ефективне використання усіх компонентів національного багатства – важливий фактор економічного розвитку країни, причому сучасний прогрес суспільства, який здійснюється під впливом технічного прогресу, супроводжується підвищенням ролі і значення нематеріального багатства в житті суспільства. Загальна економічна тенденція полягає в тому, що у міру прогресу матеріального виробництва створюються умови для розвитку соціальної сфери, а отже, і дедалі більшого зосередження тут матеріальних і духовних цінностей. Розподіл національного багатства в суспільстві залежить від форми власності на засоби виробництва, усієї системи економічних відносин, рівня розвитку продуктивних сил, соціальної структури, політичної, юридичної влади та інших факторів.