Торговий капітал. Торговий прибуток. Витрати обігу: додаткові та чисті. Торгівля. Внутрішня торгівля. Зовнішня торгівля. Оптова торгівля. Роздрібна торгівля. Торговий баланс: активний і пасивний. Експорт та імпорт товарів. Форми торгової політики. Товарна біржа.
Питання для самоконтролю
1.У чому суть торгового капіталу і чим він відрізняється від промислового капіталу?
2.Які особливості торгового капіталу в докапіталістичних формаціях?
3.Яка роль торгового капіталу при капіталізмі?
4.Які суть і джерела торгового прибутку?
5.Який механізм утворення торгового прибутку?
6.Що таке чисті та додаткові витрати обігу і як вони відшкодовуються?
7.Які особливості експлуатації праці робітників торгівлі?
8.Які характерні риси оптової та роздрібної торгівлі?
9.Що являє собою товарна біржа?
10.Яка роль торгового капіталу в загостренні протиріч капіталізму?
ТЕМА 11. ПОЗИЧКОВИЙ КАПІТАЛ І ПОЗИЧКОВИЙ ВІДСОТОК
План
11.1. Лихварський капітал як історичний попередник позичкового капіталу при капіталізмі.
11.2. Особливості позичкового капіталу як такого. Розпад середнього прибутку на позичковий відсоток і підприємницький дохід.
11.3. Капіталістичний кредит і його форми.
11.4. Роль кредиту в розвитку ринкової системи.
На основі кругообігу капіталу пояснюється не лише відокремлення частини промислового капіталу – товарного капіталу – у вигляді торгового капіталу, а й утворення позичкового капіталу, збереження природи капіталу як самозростаючої вартості навіть тими коштами, що тимчасово вибувають з процесу кругообігу певного індивідуального капіталу. У даній темі розглядаються сутність позичкового капіталу, його походження від промислового капіталу; сутність позичкового відсотка і підприємницького доходу як перетворених форм додаткової вартості; сутність і форми капіталістичного кредиту. Проблематика теми дуже важлива для розуміння форм капіталу та доходів, що вони приносять (специфічних перетворених форм додаткової вартості), подальшого розгортання в сучасних умовах процесу концентрації і централізації виробництва та капіталу, розширення рамок індивідуального капіталу шляхом утворення акціонерного капіталу, конкретного механізму переливу капіталів з однієї сфери діяльності в іншу в пошуках більш прибуткового бізнесу, прояву тенденції до усуспільнення виробництва.
У попередніх темах було розглянуто рух промислового капіталу. Промисловий капітал – це єдиний капітал, який виробляє додану вартість тільки у фазі виробництва. Фаза виробництва протікає між двома фазами обігу. У першій фазі обігу відбувається об’єднання особистого та речового (матеріального) факторів виробництва. У другій фазі обігу вироблені товари реалізуються, що дозволяє повторення процесу виробництва. Дві фази обігу і одна фаза виробництва складають кругообіг промислового капіталу. Кожній фазі кругообігу промислового капіталу відповідають адекватні три функціональні форми промислового капіталу – грошова, продуктивна, товарна. А оскільки з трьох фаз кругообігу промислового капіталу основною та вирішальною є фаза виробництва, то і основною та вирішальною серед трьох форм є продуктивна форма.
Торговий і позичковий капітал на поверхні суспільства виступає як самостійні та первинні форми капіталу. Подібно тому, як торговий прибуток виглядає породженням самого по собі торгового капіталу, так і позичковий відсоток виглядає породженням самого по собі позичкового капіталу. Але, як би ці форми капіталу не відділялися від продуктивного капіталу, вони не відміняють прихованих за ними класових товарних виробничих відносин. Основу капіталістичного способу виробництва складає промисловий капітал, відособлення товарної та грошової форм промислового капіталу та перетворення їх на товарно-торговий та грошово-торговий капітал обумовлює розподіл прибутку на промисловий і торговий. У свою чергу перетворення грошового капіталу на позичковий капітал обумовлює розподіл прибутку на позичковий відсоток і підприємницький доход. У подальшому між промисловим, торговим, грошовим капіталом, з одного боку, і позичковим капіталом, з іншого боку, з’являється посередник у формі банків і банківської системи. Позичковий капітал трансформується в кредит, зокрема в грошовий кредит, та утворюється розгалужена кредитна система. Проте основою кредиту залишається позичковий капітал, основою позичкового капіталу є торгово-промисловий капітал. Тут рельєфно проявляється процес, в якому кредит віддаляється від процесу виробництва доданої вартості і виділяється в окремі виробничі відносини, постає у вигляді самостійного процесу добування грошей: Г – Г'. Відділення від реального процесу виробництва доданої вартості, фетишизм досягає закінченої форми. Відносини між власниками засобів виробництва та власниками найманої робочої сили постають у вигляді відносин між речами, між грошами. Яким би чином кредитні вівдносини не віддалялися від реального процесу кругообігу промислового капіталу, вони все ж таки врешті-решт ґрунтуються на ньому та віддзеркалюють його сутність (максимізація норми прибутку).
