· чи («булеве доповнення») — узагальнення заперечення;
що задовільняють такі аксіоми:
(комутативність)
(асоціативність)
(закон поглинання)
(дистрибутивність)
(доповнення)
З аксіом випливають такі теореми:
(ідемпотентність)
Тобто вирази та не залежать від вибору елемента.
Елемент називається булевою одиницею 1, елемент називається булевим нулем 0.
(правила де Моргана)
(інволюція заперечення)
Над множиною A також визначене бінарне відношення ≤, яке має назву відношення нестрогого порядку та відповідає умовам:
1. x≤x (рефлективність)
2. якщо x≤y та y≤x, то x=y (антисиметричність)
3. якщо x≤y та y≤z, то x≤z (транзитивність)
Замість x≤y можна писати у≥x. Множина з таким відношенням має назву впорядкованої.
Нехай S — підмножина елементів впорядкованої множини A. Елемент a' має назву верхньої (нижньої) границі S, якщо для будь-якого а з S справедливе a ≤ a' (a ≥ a'). Якщо множина усіх верхніх (нижніх_ границь множини S містить найменший (найбільший) елемент, то він має назву точної верхньої (точної нижньої) границі і позначається sup S(inf S). Якщо для будь-яких a, b з множини A існують inf (a, b) та sup (a, b), то така множина називається структурою або решіткою. Точна верхня границя такої множини є , точна нижня границя є .