Користуючись потокорозподілом, приведеним на рисунку 6.10, визначимо падіння напруги на ділянці
:

кВ;
кВ.
Втрата напруги на ділянці
є поздовжньою складовою падіння напруги:
кВ.
Напруга у вузлі 1:
кВ;
кВ.
Падіння напруги на ділянці 1-2:

кВ;
кВ.
Втрата напруги на ділянці 1-2 є поздовжньою складовою падіння напруги:
кВ.
Напруга у вузлі 2:
кВ;
кВ.
Перевіримо правильність розрахунків, знайшовши напругу у вузлі 2 знаючи напругу
та параметри ділянки
:

кВ;
Втрата напруги на ділянці
є поздовжньою складовою падіння напруги:
кВ.
Напруга у вузлі 2:
кВ.
кВ.
Модуль напруги у вузлі 2 знайдений через напругу у вузлі 1 відрізняється несуттєво від модуля знайденого через напругу в пункті А. Відмінність викликана округленням, що робилися при розрахунках. Результати розрахунків зводимо у таблицю 6.5.
Як бачимо, при визначенні напруги у вузлах можна було нехтувати поперечною складовою падіння напруги у зв’язку з тим, що вона несуттєва.
Таблиця 6.5 – Втрата напруги на ділянках та напруга у вузлах кільцевої мережі
Втрата напруги , кВ
на ділянці мережі
| Напруга , кВ
у вузлі мережі
|
|
|
|
|
|
|
| 3,12
| 0,47
| 3,6
| 113,7
| 110,59
| 110,03
|
Приклад 6.4 Визначити параметри нормального режиму роботи кільцевої мережі з прикладу 6.1 шляхом її моделювання в програмному пакеті MATLAB. Порівняти отримані результати з результатами розрахунків у прикладах 6.1-6.3. Відомо, що напруга у пункті живлення мережі складає 113,7 кВ.