Встановлення параметрів процесу моделювання режиму

Перед запуском моделі (Simulation) необхідно задати параметри моделювання (Simulation parameters). Для цього слід вибрати в меню Simulation пункт Simulation parameters, або натиснути комбінацію клавіш Ctrl+E.

У вікні, що з’явилося, (рисунок 1.31) у вкладці Solver (спосіб розв’язку) задаються наступні параметри [7]:

- час початку та закінчення процесу моделювання режиму, секунд (Start time та Stop time);

- величина кроку дискретизації – змінний (Variable step) або фіксований крок (Fixed step);

- математичний метод розрахунку режимів роботи моделі;

- відносна та абсолютна похибки (Relative та Absolute tolerance).

Як правило, більш точним є метод зі змінним кроком дискретизації (Variable step), оскільки при виборі цього режиму крок дискретизації автоматично збільшується або зменшується в залежності від швидкості зміни функції. Використання фіксованого кроку (Fixed step) потрібне лише для вузького кола задач, наприклад при необхідності знаходження значень параметру через фіксовані інтервали часу.

Рисунок 1.31 – Вікно Simulation parameters

Для розрахунку режимів роботи моделі можна обрати один з наступних математичних методів:

- ode45 – однокроковий явний метод Рунге-Кутта 4-го та 5-го порядків;

- ode23 – однокроковий явний метод Рунге-Кутта 2-го та 3-го порядків;

- ode113 – багатокроковий метод Адамса-Башворта-Мултона змінного порядку;

- ode15s – багатокроковий метод змінного порядку (від 1 до 5), що використовує формули чисельного диференціювання;

- ode23s – однокроковий метод, який використовує модифіковану формулу Розенброка другого порядку;

- ode23t – метод трапецій з інтерполяцією;

- ode23tb – використання неявного методу Рунге-Кутта на початку розв'язку та зворотне диференціювання другого порядку потім.

Методи ode15s, ode23t, ode23tb використовуються для розв'язку систем диференційних рівнянь з жорсткими обмеженнями (при наявності в моделях нелінійних елементів, наприклад, ключів, діодів, транзисторів тощо).