Статичні методи оцінки економічної ефективності відносяться до простих методів, які використовуються головним чином для швидкої і наближеної оцінки економічної привабливості проектів. Вони можуть бути рекомендовані для застосування на ранніх стадіях експертизи інноваційних проектів, а також для проектів, що мають відносно короткий інвестиційний період. До найчастіше використовуваних у практиці економічного аналізу показників оцінки економічної ефективності проектів відносяться:
• сумарна (або середньорічна) прибуток, одержуваний при реалізації проекту;
• період окупності (термін повернення) інвестицій.
Показники прибутковості проекту характеризують величину чистого прибутку, яку отримують учасники проекту в результаті його реалізації.
Сумарний прибуток визначається як різниця сукупних вартісних результатів і витрат, викликаних реалізацією проекту:
(3.1)
де Pt - вартісна оцінка результатів, одержуваних учасником проекту протягом t-ro інтервалу часу; 3t - сукупні витрати, що здійснюються учасником проекту протягом t-ro інтервалу часу; m - число інтервалів протягом інвестиційного періоду, тобто періоду життєвого циклу проекту.
Середньорічна прибуток є розрахунковим показником, який визначає усереднену величину чистого прибутку, одержуваної учасником проекту протягом року:
(3.2) де Т - тривалість інвестиційного періоду, років.
Проект можна вважати економічно привабливим, якщо ці показники є позитивними, інакше проект є збитковим. Показники прибутковості можуть розраховуватися стосовно до різних економічних суб'єктів, зацікавленим в участі в проекті. Для кожного з них міняються лише зміст і значення вартісних оцінок результатів і витрат. Так, для потенційного інвестора економічними результатами реалізації проекту виступають очікувані доходи (наприклад, дивіденди), отримані ним протягом періоду реалізації проекту. Для кредитора економічним результатом є платежі за виданий кредит, що інвестується в проект.
Рентабельність інвестицій (ROI - return on investments) дає можливість не тільки встановити факт прибутковості проекту, але й оцінити ступінь цієї прибутковості.
Показник рентабельності інвестицій (проста норма прибутку) визначається як відношення річного прибутку до вкладених у проект інвестицій:
(3.3) де П - прибуток від реалізації проекту; I - початкові інвестиції в проект. Показник рентабельності інвестицій може бути розрахований за даними одного з років реалізації проекту (зазвичай для цього вибирається рік, відповідний реалізації проекту на повну виробничу потужність), по окремих роках реалізації проекту при різного ступеня використання виробничих потужностей або за усередненим показником чистого прибутку.
Економічна інтерпретація простий норми прибутку полягає в оцінці того, яка частина інвестиційних витрат повертається у вигляді прибутку протягом одного інтервалу планування. При цьому, якщо розрахункова величина рентабельності інвестицій вище рівня прибутковості по інших альтернативним варіантам вкладення капіталу, потенційний інвестор може оцінити доцільність більш поглибленого аналізу даного інвестиційного проекту.
Залежно від цілей економічного аналізу можуть використовуватися різні показники прибутку і інвестованого капіталу. Так, для оцінки норми прибутку на повний вкладений капітал використовується показник аналогічно формулі:
(3.4)
де r - процентні платежі, що сплачуються кредитору.
Норма прибутку на оплачений акціонерний капітал розраховується аналогічно формулі:
(3.5)
де IА - акціонерний капітал.
Період окупності інвестицій визначає проміжок часу від моменту початку інвестування проекту до моменту, коли чистий дохід від реалізації проекту повністю окупає початкові вкладення в проект. Проект є більш привабливим при меншому періоді його окупності та швидкому поверненні інвестору початкових вкладень. Графічна інтерпретація показника періоду окупності представлена на рис. 1, а, де наведено динаміку зміни чистого кумулятивного доходу за інноваційним проектом.
Для проектів, що характеризуються постійним по величині і рівномірно надходять чистим доходом По і одноразовими капітальними вкладеннями в проект I, період окупності Ток (див. рис. 1, б), визначається за формулою:
(3.6)
Рис.1. Графічна інтерпретація показника періоду окупності (терміну повернення) інвестицій
На основі даного виразу можна наближено оцінити період окупності, використовуючи для цього показник рентабельності інвестицій. Недоліком показника періоду повернення є те, що цей показник не враховує фінансових результатів проекту за межами терміну окупності. Тому він не може застосовуватися при порівнянні альтернативних варіантів інвестування.
Необхідно, однак, ще раз підкреслити, що статичні методи є досить грубими і їх практичне застосування виправдовується простотою обчислення відповідних оціночних показників.
(3.1)
(3.2)
(3.3)
(3.4)
(3.5)
(3.6)