Керування основними потоками інформації здійснюється за допомогою так званих систем керування реляційними базами даних, які беруть свій початок у традиційних системах керування базами даних. Саме об'єднання реляційних баз даних і клієнт-серверних технологій дозволяє сучасному підприємству успішно управляти власними даними, залишаючись конкурентноздатним на ринку товарів і послуг.
У реляційній моделі об'єкти реального миру й взаємозв'язки між ними представляються за допомогою сукупності зв'язаних між собою таблиць (відношень).
Навіть у тому випадку, коли функції СУБД використовуються для вибору інформації з однієї або декількох таблиць (тобто виконується запит), результат також представляється в табличному виді. Більше того, можна виконати запит із застосуванням результатів іншого запиту.
Кожна таблиця БД представляється як сукупність рядків і стовпців, де рядки (записи) відповідають екземпляру об'єкта, конкретній події або явищу, а стовпці (поля) – атрибутам (ознакам, характеристикам, параметрам) об'єкта, події, явища.
У кожній таблиці БД необхідна наявність первинного ключа – так іменують поле або набір полів, однозначно ідентифікуючий кожен екземпляр об'єкта або запис. Значення первинного ключа в таблиці БД повинне бути унікальним, тобто в таблиці не допускається наявність двох і більше записів з однаковими значеннями первинного ключа. Він повинен бути мінімально достатнім, а виходить, не містити полів, видалення яких не відіб'ється на його унікальності.