Друга теорема добробуту – будь-який оптимальний за Парето стан розміщення є одночасно ринковою рівновагою.
З
Загальна ринкова рівновага – такий стан економіки, за якого, на відміну від часткової ринкової рівноваги, всі ринки одночасно перебувають у стані рівноваги.
Змішані блага – це блага, які виявляють неповну неконкурентність у споживанні та певний ступень виключення зі споживання.
Зовнішні ефекти (екстерналії)—побічні наслідки економічної діяльності, які не регулюються ринком і впливають на інтереси третіх осіб як у сфері виробництва, такі в сфері споживання; фактори, які не враховуються при визначенні ВВП, але здійснюють вплив на благополуччя людей.
К
Крива трансформації виробничих можливостей – відображає максимальний обсяг благ, які можуть одночасно виготовлятися за наявних ресурсів ще у випадку застосування найкращих технологій, якщо припустити, що використовуються всі ресурси фірми.
Коробка Еджворта – це графічна побудова, яка дає змогу проаналізувати оптимальність розміщення двох обмежених за обсягом благ (ресурсів) між двома індивідами (фірмами).
Контрактна крива – це геометричне місце оптимальних за Парето станів розміщення у продуктовій коробці Еджворта.
Н
Недосконалі суспільні блага – блага, які можна розділити серед людей таким чином, що інші від цього не відчують ніякої вигоди та не понесуть ніяких витрат.
Неспроможність ринку – це відсутність можливості самостійно (без втручання держави) вирішувати нагальні проблеми змішаної економіки.
П
Перша теорема добробуту наголошує : усі стани ринкової рівноваги є оптимальними за Парето.
С
Суспільні блага – блага, користь від використання яких не розділимо розподілена по всьому суспільству в однаковій мірі незалежно від того, хочуть чи ні окремі його представники купувати це благо.
Суспільний аналіз „витрати-вигоди”має за мету з’ясувати, чи є сукупність благ, пропонована урядом, такою, що виправдовує ті витрати, які має здійснити суспільство на реалізацію їх надання.
Т
Теорема Коуза : досягнення ефективного з погляду суспільства обсягу блага, що створює зовнішній ефект, не залежить від того, кому з суб’єктів належить право власності.
Теорія суспільного вибору – теорія, що ґрунтується на аналізі процесів прийняття колективних рішень, дослідженнях взаємозв’язку між пріоритетами громадян та прийняттям державних рішень.
Ф
Функція суспільного добробуту – функція, що узагальнює індивідуальні функції корисності з врахуванням уподобань індивідів.
Ч
Чисті суспільні блага – блага, які споживаються колективно всіма людьми незалежно від того, платять вони за нього чи ні.
Часткова рівновага – встановлення рівноважних цін та рівноважних обсягів виробництва на багатьох специфічних ринках, які є складовими загальної ринкової системи.