Бухгалтерські витрати - це прямі виплати на заробітну плату, сировину, орендну плату тощо - це фактичні грошові видатки на придбання раніше неіснуючих ресурсів. Бухгалтерський прибуток –це загальна виручка за відрахуванням явних витрат; - це виторг фірми за вирахуванням явних, зовнішніх витрат виробництва.
В
Валова продукція – показник у грошовому виразі, що характеризує загальний обсяг продукції, виготовлений фірмою. Валова продукція охоплює як кінцеву, так і проміжну, незакінчену продукцію, включаючи комплектуючі вироби, напівфабрикати, а також продукцію, виробництво якої тільки розпочато.
Валовий доход – виражений в грошових одиницях сумарний річний доход фірми, отриманий в результаті виробництва та реалізації продукції (послуг). До валового доходу фірми прийнято відносити виторг, грошові надходження від продажу товарів (послуг), виконання робіт, від продажу майна та інших цінностей, відсотки, отримані за рахунок надання коштів у кредит, а також інші грошові та матеріальні надходження.
Валові витрати – загальні витрати виробництва, тобто це витрати на виробництво та реалізацію певної продукції.
Виробнича функція – залежність кількості продукту, яку може виробити фірма від обсягів витрат ресурсів.
Виробництво – це процес використання праці й капіталу разом з природними ресурсами і матеріалами задля створення необхідних продуктів та надання послуг.
Витрати упущених можливостей - це та сума грошей, яку можна отримати при найвигіднішому з усіх можливих альтернативних способів використання наявних ресурсів.
Г
Гранична норма технологічного заміщення – це величина, на яку можна зменшити обсяг одного ресурсу за рахунок використання додаткової одиниці іншого ресурсу за незмінного обсягу випуску.
Граничний продукт ресурсу – це додатковий продукт ( або додатковий приріст виробництва), отриманий у результаті приросту обсягу одного із ресурсів на додаткову одиницю (нескінченно малу величину), за умови, що обсяги всіх інших ресурсів ( а тому й затрати на них) залишились незмінними.
Д
Довгостроковий період – період, достатній для зміни всіх ресурсів, економічний зміст якого полягає у здатності фірми здійснити зміни в усіх ресурсах, які вона використовує.
Доход,або виторг – певна сума грошей від продажу певної кількості товару на ринку за певною ціною.
Е
Економічний прибуток - це загальна виручка за відрахуванням усіх витрат(явних і неявних, включаючи в останні й нормальний прибуток).
З
Загальний (валовий)доход –це загальна грошова сума від реалізації всієї кількості продукції.
Загальний продукт –це загальна кількість виробленого продукту у натуральному вираженні, що зростає із збільшенням використання змінного фактора.
Закон спадної віддачі – закон, відповідно до якого граничний продукт фактора виробництва зі зміно. Будь-якого іншого змінного фактора, що впливає на обсяг виробництва, буде зменшуватися із зростанням залучення цього фактора.
Зовнішні (явні,фактичні)витрати – набувають форми грошових платежів постачальникам факторів виробництва і проміжних виробів.
Значення виробничої функції - це найбільша кількість продукту, яку може виробити фірма при даних обсягах споживання ресурсів Зростаючий ефект масштабу має місці, якщо обсяг випуску зростає більшою мірою, ніж обсяг ресурсів.
І
Ізокванта – це лінія, кожна точка якої відображає такі комбінації ресурсів (праці, капіталу), які дають змогу отримати однаковий обсяг виробництва продукції.
Ізокліналь – лінія зростання, для якої гранична норма технологічного заміщення за будь-якого обсягу випуску, постійна.
Ізокоста – це лінія, кожна точка якої відображає однакову суму витрат за різних поєднань двох ресурсів ( наприклад, праці і капіталу).
К
Карта ізоквант – це набір ізоквант, кожна з яких показує максимально можливий обсяг випуску за різних комбінацій ресурсів.
Короткостроковий період – період, строком до одного року; період, протягом якого виробники товарів можуть змінити лише частину ресурсів, а інша частина залишається постійною; це період, протягом якого виробничі потужності не змінюються; це період фіксованих потужностей, протягом якого фірма не може змінити жодного із своїх виробничих факторів, але може змінити інтенсивність їх використання.
М
Мотивація – це процес спонукання учасників виробництва для досягнення особистої мети та цілей фірми. Вона необхідна для продуктивного виконання прийнятих рішень та запланованих робіт.
П
Первинні фактори виробництва – фактори, що використовуються в процесі виробництва товарів і послуг ( земля, праця, капітал, підприємницькі здібності).
Постійний ефект масштабу має місце, якщо обсяг ресурсів зростає такою самою мірою, якою зростає обсяг випуску.
Праця – кваліфіковані і некваліфіковані робітники, менеджери; в іншій інтерпретації – це потенціал фізичної і розумової енергії людей, яка використовується в процесі виробництва, набуті знання і трудові навички.
С
Середній доход – це гроші за продану одиницю продукції, тобто характеризує рівень доходності проданої одиниці продукції і дорівнює ціні.
Середній продукт – це загальний продукт у розрахунку на одиницю змінного ресурсу, що використовується у виробництві.
Спадний ефект масштабу має місце, якщо обсяг ресурсів зростає більшою мірою, ніж обсяг випуску.
Т
Теорема Векселя –Джонсона визначає коефіцієнт еластичності обсягу випуску залежно від масштабу виробництва як суму коефіцієнтів еластичності обсягу випуску залежно від обсягу кожного із ресурсів.
Ф
Фактори виробництва – блага, які повинна придбати фірма для забезпечення випуску інших благ – готової продукції.
Фірма – самостійний суб’єкт господарювання, що має право юридичної особи і здійснює виробничу, науково-дослідницьку та комерційну діяльність з метою отримання прибутку та задоволення запитів споживачів.
Теорія ринкових структур. Ринки факторів виробництва
А
Аналіз беззбитковості –аналіз можливих результатів на базі математичної моделі, представлений у формі графіка, за допомогою якого можна визначити рівень доходів та витрат при різних рівнях ділової активності залежно від обсягу виробництва та реалізації.
В
Відновлювані природні ресурси - ресурси, які у міру їх використання здатні самовідновлюватись або ж відновлюватися за допомогою економічної діяльності.
Випадок закриття фірми – ситуація, коли фірма зупиняє виробництва у наслідок обставин, які призводять до виникнення збитків, не компенсованих за будь-якого можливого обсягу виробництва та за реальної ринкової ціни продукції фірми.
Війна цін – повторюване довгострокове зниження фірмами цін на свою продукцію, завдяки якому вони розраховують збільшити обсяги реалізації та свої доходи, Війна цін не завжди приносить фірмам економічну вигоду, проте є ефективною формою конкурентної боротьби, засобом усунення конкурентів.
Г
Гранична виручка – це зміна загальної виручки при збільшенні обсягу продукції на одиницю.
Д
Диференціація продукції – ситуація, за якої споживачі розглядають аналогічну продукцію конкуруючих виробників як одно типову, проте все ж не повністю взаємозамінну.
Диференціація цін – встановлення різних ринкових цін на одну й ту ж саму продукцію залежно від рівня витрат, місця реалізації, якості продукції тощо.
Досконала конкуренція – форма організації ринку, при якій абсолютно відсутні всі види боротьби як між продавцями, так і між покупцями.
Дуополія – ринкова структура, за якої два продавці є єдиними виробниками стандартизованої продукції при великій кількості покупців.
Дуопсонія – ринкова структура, за якої на ринку існують багато продавців тільки два незалежних покупці одно типової продукції.
Е
Економічна рента – перевищення ціни за використання ресурсу над трансфертним доходом.
Еластичність попиту на виробничі ресурси – відсоткова зміна обсягу попиту на ресурс, спричинена одновідсотковою зміною ціни даного ресурсу.
З
Загальна виручка – це сума грошей, що отримує фірма внаслідок продажу певного обсягу продукції.
Земельна рента – це форма доходу землевласника і водночас форма витрат для орендаря за використання землі та інших природних ресурсів, пропозиція яких строго обмежена.
І
Ізопрофіта – сукупність точок різних комбінацій обсягів випуску та витрат факторів, що забезпечують однаковий прибуток.
К
Картель – форма об’єднання виробників, угода групи близьких за профілем підприємств про обсяги виробництва та реалізації, ціни, ринки збуту.
Конкурент – особа, група осіб чи фірма, що ведуть суперництво в досягненні аналогічної мети в намаганні володіти тими ж самими ресурсами, займати лідируючий стан на ринку.
Конкуренція – боротьба між виробниками (продавцями) продукції за ринки збуту продукції з метою отримання більш високих доходів, прибутку та інших вигод.
Л
„Ламана”крива попиту – крива попиту, що відображає тенденцію поведінки фірми-олігополіста на ринку факторів виробництва в якості їхнього споживача, що не бере участі в таємній змові.
Лідерство за цінами – встановлення ціни на товар, що виготовляється та реалізується декількома виробниками в умовах олігополії. Якщо лідируюча фірма змінює ціну, встановлює нову, тоді інші фірми здійснять таку саму тактику.
М
Максимізація поточного прибутку – стратегія фірми, яка полягає у виборі кількості виготовленої та реалізованої продукції, встановлення ціни пропозиції, які забезпечують отримання найбільшого поточного прибутку.
Мінімальна ціна – найнижчий рівень ціни, що може бути встановлений з урахуванням найменших витрат виробництва (тобто не нижче від собівартості продукції).
Мінімальний прибуток – найменше значення прибутку, необхідне для того, щоб фірма залишилася на ринку та продовжувала своє функціонування.
Монополістична конкуренція – ринкова структура, де існує багато фірм, кожна з яких має частку монопольної влади за допомогою диференціації продукції, не вступаючи в таємний зговір між собою.
Монополія – домінуюче становище суб’єкта господарювання, що дає йому можливість самостійно обмежувати конкуренцію на ринку певного товару.
Монопольна ціна – ціна, що приводить до обмеження конкуренції і порушення прав споживачів.
Монопольна влада – здатність фірм призначати ціну вищу, ніж граничні витрати, та отримувати додатковий прибуток.
Монопсонична влада означає спроможність покупця впливати на ціну товару.
Монопсонія – монополія покупця, ситуація на ринку товарів та послуг, коли є тільки один покупець і багато продавців. У широкому розумінні слова термін „монопсонія” відносять до всіх ринків, де визначний вплив на формування ціни здійснюють покупці (споживачі) товарів і послуг.
Монопсонія на ринку праці – це ситуація, коли певна фірма є єдиним наймачем робочої сили в межах окремої території.
Н
Нецінова конкуренція – методи конкурентної боротьби ( за винятком цінових), підґрунтям яких є використання технічних переваг, надійності, дизайну та інших характеристик продукції, різних послуг для споживача, надання йому позики для придбання необхідної продукції.
Невідновлювані ресурси – ресурси, які з часом не збільшуються, а зменшуються, і за повної вичерпаності відновити їх у процесі економічної діяльності неможливо.
Номінальна процентна ставка – ставка процента, оголошена банками з урахуванням темпів інфляції.
О
Олігополія – структура ринку, де панує декілька фірм, які виготовляють ідентичну, стандартизовану або диференційовану продукцію.
Олігопсонія на ринку праці – ситуація, коли кілька великих фірм наймають більшу частину певного виду праці в межах окремої території.
Оптимізація – визначення значень економічних показників, за яких досягається оптимум, тобто оптимальний, найкращій стан системи.
П
Парадокс Бертрана – ситуація рівноваги в моделі дуополії Бертрана за умови однорідності продукції, коли в умовах рівноваги ціна буде дорівнювати граничним витратам.
Позичковий відсоток – ціна, що сплачує власникам капіталу за використання позикових засобів протягом певного періоду.
Поліполія – ринкова структура, в якій існує обмежена кількість великих продавців, достатня для підтримки умов конкуренції.
Попит на фактори виробництва – потреба фірм у виробничому ресурсі при даній ціні.
Потенційна конкуренція – можливість вступу на ринок нових фірм галузі, як здатна збільшити рівень конкуренції між підприємствами цієї галузі.
Прибуток – різниця між надходженням від реалізації певного обсягу продукції та загальними витратами на її виробництво.
Проценти – доход, який сплачується (нараховується) позичальником на користь кредитора у вигляді плати за використання залучених на визначений термін коштів або майна.
Р
Реальна процентна ставка—це номінальна ставка процента без врахування очікуваного темпу інфляції, її обчислюють за рівняння Фішера.
Ринки факторів виробництва – ринки на яких внаслідок взаємодії попиту і пропозиції формується ціна на працю, капітал і природні ресурси у вигляді заробітної плати, відсотка, доходу, ренти.
Ринок олігополії – ринок, на якому невелика кількість продавців, достатньо чутливих до політики ціноутворення та маркетингових стратегій один одного, реалізують продукцію великій кількості покупців.
Ринок чистої (досконалої)конкуренції – сукупність продавців і покупців, які здійснюють угоди щодо придбання одно типової продукції в ситуації, коли жоден окремий споживач або продавець не може вплинути на рівень поточних цін.
Ринкова структура – це основні характерні риси ринку, до яких відносяться кількість і розміри фірми, кількість покупців, характер продукції (однорідність), легкість входу до ринку і виходу з нього, доступність інформації, тобто сукупність властивостей ринку.
Рівновага (оптимум)виробника – це такий його стан, при якому він не бажає змінювати співвідношення факторів виробництва (праці і капіталу), що задіяні у виробничому процесі.
Рівновага Неша – це набір таких стратегій, коли кожен економічний суб’єкт обирає найкращій для себе варіант дій, виходячи з того, що інші учасники дотримуються певної стратегії.
С
Середня виручка – це сума загальної виручки на одну одиницю реалізованої продукції.
Т
Теорія ігор – теорія, що досліджує поведінку в можливих ситуаціях, які пов’язані з прийняттям рішень та розробкою стратегії конкурентної поведінки, на основі математичних методів.
Точка беззбитковості – рівень виробництва, за якого величина виторгу дорівнює витратам виробництва.
Точка збитковості – рівень ділової активності, за якого валовий доход не покриває змінних витрат виробництва.
Трансфертний доход – доход, який дає змогу утримувати будь-який ресурс у певній сфері діяльності.
Ц
Ціна беззбитковості – ціна товару, за якої фірма має можливість лише покрити свої витрати виробництва, тобто це ціна, що дорівнює витратам виробництва.
Цінова дискримінація –практика встановлення різних цін на один і той же товар за умови, що різниці в цінах не пов’язані з витратами.
