Порядок розрахунку

1 Визначити об'єм циліндричної частини поковки:

2 Маса циліндричної частини

3 Знаходимо попередні розміри початкової заготовки за обсягом циліндричної частини диска.

Попередній діаметр заготовки, виходячи з технологічних розумінь (раціональне співвідношення розмірів заготовки, забезпечення заданого укова від осадки й ін.):

4 Попередня довжина (висота) заготовки

5 Визначаємо попередньо ступінь деформації при осадки заготовки:

6 Попередньо визначаємо об'єм поковки з урахуванням напуску II роду (бочки) V'_n. За графіками (рис. 25), у залежності від відомих величин e' и D'_o/H'_o , знаходимо відносний величину об'єму металу q':

Рисунок 25 - Графік q = f(e) при різноманітних D_o/H_o

7 Попередньо обчислюємо об'єм заготовки . Об'єм заготовки з урахуванням вигару, видри, відходів металу і бочки буде завжди більше попередньо обчисленого об'єму за розмірами D'_o и H'. Припускаємо, що диск буде відкований за два нагрівання. За методикою визначення вигару металу (див. Самостійну роботу 17, пп. 16) визначаемо М_уг %:

8 Обчисляємо остаточні розміри початкової заготовки:

, при n = 2,

де п – кількість поковок.

Фактичні розміри D_o и H_o підбираємо так, щоб

D_o/H_o = D'_o/H'_o_.

При цьому змінюються попередній ступінь деформації e' і відносна величина об'єму бочки q'. Якщо e' зміниться так, що викликає зменшення q', то розміри заготовки не перераховуються (заготовка буде мати декілька більші розміри, чим потрібно, що компенсує невраховані відхилення дійсних розмірів від взятих).

У цьому випадку V'_n = V_n , V_заг = V'_заг.

Якщо e' зміниться так, що це викликає збільшення q' більш ніж на 1%, то необхідно провести перерахунок операції осадки. При цьому попередні розміри D'_o и H'_o змінюють доти, поки q' збільшується менше чим на 1% (або значно зменшується). При виборі оптимального діаметра заготовки D_o довжину заготовки визначаємо за формулою

.

9 Знаходимо співвідношення розмірів заготовки і фактичного ступеня деформації:

.

10 Уточнюємо відносний об'єм бочки, остаточно визначаємо об'єм поковки і заготовки. За графіком (див. рис. 25) знаходимо відносний об'єм бочки q при D_o/H_o та e. При q < q' перерахунку розмірів заготовки не потрібно. Тому беруть

.

11 Визначаємо інші параметри поковки - наведений діаметр і розмір бочки:

.

12 Вибираємо масу злитка і коректуємо розміри заготовки, що потрібно вирубати з відкованого злитка. Маса нековальських відходів у відсотках (відповідно до методики Самостійної роботи №17, пп. 16)

.

13 Коефіцієнт виходу придатного К_вг

.

14 Маса поковки

.

15 Маса злитка

.

16 За таблицею 35 вибираємо злиток.

Таблиця 35 - Характеристика і розміри деяких обкатаних злитків,

використовуваних АТ НКМЗ

Маса злитка М_слт, кг Розміри, мм

обкатаного злитка цапфи

D L d l

- -

- -

- -

- -

- -

- -

- -

17 Коефіцієнт виходу придатного металу (фактичний)

.

18 Розміри D и L обкатаного злитка масою М_сл знаходимо по таблиці 35. При D_o > D необхідно перерахувати довжину заготовки:

.

Отже, з обкатаного злитка необхідно вирубати заготовку розміром D и L_заг. Ці розміри відрізняються від розрахункових D_o і Н_o, тому робимо перевірку:

.

Тому що e'' > e , то за графіком 25 за відомими D/L_заг та e'' знаходимо q''. Якщо q'' < q, то перерахунок процесу осадки не потрібен, і беремо остаточно:

.