Моделювання

Моделювання дозволяє тестувати логічні операції й внутрішню синхронізацію проектованої логічної схеми. Моделювання можна проводити тільки після успішної компіляції. Сигнальний редактор виконує дві ролі: служить інструментом створення дизайну й інструментом введення тестових векторів і перегляду результатів тестування. Моделювання складається з наступних кроків.

2.1⁰. Створити сигнальний файл. У головному меню вибрати пункт File, а в ньому підпункт New. З'явиться вікно діалогу вибору типу нового файлу (рис.2.1):

2.2⁰. Вибрати редактор сигнальних файлів (Waveform Editor file) і натиснути кнопку OK. З'явиться вікно сигнального редактора (рис. 2.11)

Рис, 2.11. Вікно сигнального редактора

Основні інструменти сигнального редактора:

Збільшити масштаб

Зменшити масштаб

Зменшити масштаб так щоб вся діаграма вмістилася на екрані

Установити низький логічний рівень(0)

Установити високий логічний рівень(1)

Установити невизначений логічний рівень(X)

Стан високого імпедансу (Z-стан)

Інвертувати логічні рівні

Задання змінного сигналу з постійною частотою.

Крім того, угорі лінійки інструментів біла похила стрілка означає установку репера (що пересуває по часовій шкалі вертикальну оцінку); ↔ означає можливість варіювання положенням фронтів (тривалістю) сигналу.

2.3⁰. У вікні сигнального редактора вставити контакти, на яких буде здійснюватися моделювання сигналів. Вибрати пункт Node головного меню, а в ньому підпункт Enter Node from SNF. З'явиться вікноEnter Nodes from SNF(рис. 2.12)

Рис. 2.12. Вікно вибору контактів

2.4⁰. У вікні Enter Node from SNF натиснути кнопку List. У лівому списку (Available Nodes & Groups) з'являться всі доступні для моделювання контакти. Виділені в лівому списку контакти можна вибрати за допомогою кнопки “Þ” і натиснути OK. Очистити список обраних контактів (Selected Nodes & Groups) можна за допомогою кнопки Clear(рис. 2.13).

Рис. 2.13. Вікно вибору контактів зі списком доступних контактів

2.5⁰. Задати активні вхідні впливи (одиниці вхідного коду). Для цього виділити за допомогою миші частину часової діаграми контакту, на який подається логічна одиниця (логічний нуль), і натиснути кнопку інструментів “1 - установити високий логічний рівень” (“0 – установити низький логічний рівень”). У результаті на виділених контактах у відповідний час буде логічна одиниця. За допомогою кнопок інструментів установити початкові значення вхідних сигналів, масштаб часу порядку 1 поділка - 10,0 ns. Натиснути кнопку-інструмент « , появиться курсор у вигляді перехрестя, пересуваючи його, натиснувши ліву кнопку миші, задати часові діаграми вхідних сигналів у формі прямокутних імпульсів різної довжини, зачорнюючи обраний відрізок часу й використовуючи кнопки установок рівнів логічних "0" й "1". Один із вхідних сигналів сформувати як меандр, використовуючи вкладку натисканням правої кнопки миші: Insert Node ..., Enter nodes from SNF.Установити кратність періоду меандру Multiplier, наприклад, 32.00.

2.6⁰. Для виконання моделювання у головному меню потрібно вибрати File®Project ®Save &Simulate. Натиснути Start. Відкрити графічний редактор з результатами моделювання (кнопка Open SCFцього вікна). З'являться сигнали на вихідних контактах - результат роботи пристрою (рис.2.15). Вихідні сигнали з'являться із затримкою, що залежить від швидкодії обраної мікросхеми й складності проектованої схеми.

Рис. 2.15. Результати моделювання