Метод синтезу являє собою автоматизацію проектування на базі типових рішень окремих технологічних завдань. Застосовувані рівні технологічної уніфікації-рівень обробки окремої поверхні й сполучень поверхонь. Проектування-Від часткового до загального, висхідне. Вихідна інформація про деталь уводиться у вигляді ТКС (таблиці кодованих відомостей) або формалізованою мовою.
Метод синтезу найбільш складний, і його необхідність диктується наявністю безлічі оригінальних деталей, для яких немає аналогічних і типових ТП. Проектування автоматизоване, діалогове в середовищі розглянутих експертних систем. Як моделі подання знань використовуються фрейми й продукционные системи.
Усе, що є до початку проектування ТП, це - уніфіковані маршрути обробки окремих поверхонь, і саме з їхнього визначення стосовно до поточної деталі починається проектування. Це перша стадія проектування ТП. Загальне проектування складається з наступних стадій (включаючи й названу):
1) встановлення маршрутів обробки окремих поверхонь;
2) формування принципової схеми ТП у вигляді переліку виконуваних етапів обробки;
3) проектування ТП у межах етапу із установленням маршруту обробки;
4). Розрахунок технологічних розмірів.
5) проектування операцій.
6). проектування переходів.
Приведемо короткий опис кожної стадії, а докладно вони розглядаються в наступних лекціях.
Стадія 1. Маршрут обробки окремої поверхні (МОП) - це послідовність методів обробки (переходів), необхідних для досягнення необхідних кресленням деталі характеристик поверхні. Розмаїтість існуючих методів приводить до того, що ті самі характеристики можуть бути досягнуті різними МОП. Після розробки можливих маршрутів виробляється вибір оптимального МОП за призначеними критеріями. Як критерії оптимального МОП і при знаходженні оптимального рішення інших технологічних завдань використовуються показники ресурсоемкости: витрати матеріалів, енергії, праці.
Стадія 2. Подальше завдання полягає в тім, щоб з окремих МОП побудувати припустимі варіанти ТП обробки деталі. Для рішення цього завдання використовується зберігається в САПР загальний план обробки деталей, що розбиває ТП на етапи обробки. План обробки містить перелік етапів і умови вибору кожного етапу виходячи з маршруту обробки поверхонь і характеристик деталі в цілому. План обробки будується на основі аналізу виготовлення деталей різних класів з урахуванням можливих комбінацій термічної й механічної обробки. За умовами аналізується необхідність кожного етапу обробки для поточної деталі. Перелік отриманих етапів називається принциповою схемою ТП.
Стадія 3. - проектування ТП у межах кожного етапу. Вихідними даними є принципова схема ТП, зазначені оброблювані поверхні і їхні характеристики на кожному етапі. Для остаточного визначення состава й послідовності операцій установлюються схеми базування.
Стадія 4. Визначення технологічних розмірів і розмірний аналіз-стадія перевірки правильності прийнятих на попередніх стадіях рішень. Далі із сукупності переходів формуються операції, а з послідовності операцій - маршрутна карта.
Стадія 5. При проектуванні операцій вибирається пристосування, СОЖ, визначається структура операцій-послідовність переходів.
Стадія 6. Проектування переходів припускає вибір засобів оснащення, призначення режимів обробки, визначення норми часу.
Результатом рішення кожного завдання є безліч типових рішень, які формують вихідну документацію або становлять вхідні дані для наступних завдань.