Для приблизних розрахунків згідно [ 8 ] слід приймати кількість робочих днів на місяць в період надходження сировини – 25, в міжсезонний період – 22 робочих дні.
Визначення кількості робочих днів в неповний місяць роботи до зазначеної дати проводиться за алгоритмом:
1) кількість календарних днів періоду роботи ділиться на 7 (кількість календарних днів в одному тижні) і визначається кількість повних тижнів періоду роботи. Округлення проводиться до цілого числа в менший бік;
2) визначається кількість вихідних днів протягом потрібного періоду часу. В залежності від режиму роботи, кількість неробочих днів або дорівнює кількості повних тижнів – при шестиденному робочому тижні, або подвоюється – при п’ятиденному робочому тижні.
3) кількість робочих днів отримується як різниця між кількістю календарних днів періоду роботи і кількістю розрахованих вихідних (не робочих) днів.
Визначення кількості робочих днів в неповний місяць роботи після зазначеної дати проводиться за наступним алгоритмом:
1) підраховується кількість днів періоду, що передує періоду роботи (календарних не робочих днів);
2) отримана кількість календарних неробочих днів ділиться на 7 для визначення кількості повних тижнів у цьому періоді. Результат округлюється до найближчого меншого цілого числа. За кількістю повних тижнів встановлюється кількість вихідних днів за цей період (в залежності від режиму роботи в цей період – за шести- або п’ятиденним тижнем);
3) від отриманої кількості календарних неробочих днів віднімається розрахована кількість вихідних днів у цьому періоді;
4) від рекомендованої Нормами проектування кількості робочих днів в повний місяць (25 або 22 робочих дні) віднімається кількість неробочих днів, отриманих за попереднім розрахунком і отримується кількість робочих днів періоду роботи.
Після розробки і затвердження ГНС та ГРЛ складається програма роботи заводу (ПРЗ) – головний документ проекту. За цим документом визначається потужність підприємства і його асортимент (спеціалізація). На основі ПРЗ виконуються розрахунки економічної частини (ЕЧ) проекту і розробляється вся його технологічна (ТЧ) та інші частини.
ПРЗ має вигляд таблиці (Табл. 9) і включає повний перелік основної продукції (основного та дублюючого асортименту), напівфабрикатів, а також всієї іншої запланованої до випуску продукції.
До основної продукції зараховуються консерви, заморожені плоди та овочі, сушені плоди, овочі і виноград, до напівфабрикатів – н/ф, що заготовляються для власних потреб заводу і реалізуються іншим підприємствам. Продукцію, що відноситься до категорії "інша", складають соління і квашення, цукати, сушені вичавки, кісточки і насіння для вторинної переробки, віск, терпени, танін, ефірні олії та iн.
До ПРЗ вносять відомості про проектну потужність з виробництва кожного виду продукції, її фасування, товарну сортність консервів і підсумкові обсяги виробленої продукції. Підсумки вироблених обсягів продукції визначаються як добуток від множення кількості робочих змін з ГРЛ на відповідні змінні завдання з ПЗ і розраховуються для:
- кожномого асортименту продукції за рік (у стовпчику 8 Табл. 9),
- кожного календарного місяця протягом року (у останньому рядку Табл. 8);
- випуску всієї продукції за рік ( у правому нижньому куті Табл. 8).
Таблиця 9 – Програма роботи заводу в сезон надходження сировини
№
Асортимент
Потужність, тоб/зм
Місяці
Усього,
тоб
VI
VII
VIII
IX
1.
Продукція 1
2.
Продукція 2
1680/680*
3.
Продукція 3
Усього, тоб
–
У міжсезонний період допускається зниження виробничої потужності ліній для забезпечення їх завантаження протягом усього міжсезонного періоду. Тривалість міжсезонного періоду визначається запасами сировини та н/ф. При цьому кількість робочих змін визначається шляхом послідовного ділення запасу сировини або н/ф на норму витрат (Т) відповідної сировини або н/ф для виробництва даного асортименту продукції а потім – на змінне завдання.
У випадку реконструкції діючого підприємства ПРЗ наводиться у двох варіантах: до і після реконструкції.
