Заголовок головного вікна розташований в самій верхній частині вікна. У ньому відображається назва програми, номер її версії та імя поточного документа.
Головне меню розташовано в верхній частині програмного вікна, одразу під заголовком. У ньому розташовані всі основні меню системи. В кожному з меню зберігаються пов’язані з ним команди (рис. 3.2).
Рис. 3.2. Головне вікно системи
Стандартна панель знаходиться в верхній частині вікна системи під головним меню. На цій панелі розташовані кнопки виклику стандартних команд операцій з файлами та об’єктами.
На панелі Вид розташовані кнопки, які дозволяють керувати зображенням: змінювати масштаб, переміщювати зображення.
Панель Поточного стану знаходиться в верхній частині вікна одразу над вікном документа. Склад панелі залежить від режиму роботи системи. Наприклад, в режимі роботи з кресленням чи фрагментом на ній розташовані засоби управління курсором, слоями, привязками й т.д.
В робочій області розташовані вікна відкритих документів: креслень, специфікацій, фрагментів й т.д.
Компактна панель знаходиться в лівій частині вікна системи й складається з панелі переключення та інструментальних панелей (рис. 3.3). Кожній кнопці на панелі переключення відповідає одноіменна інструментальна панель. Інструментальні панелі складаються з набора кнопок, згрупованих по функціональним властивостям. Склад панелі залежить від типу активного документу.
Рис. 3.3. Компактна панель
Панель властивостей призначена для керування процесом виконання команди. На ній розташовані одна або декілька вкладок і панель спеціального керування.
Рядок повідомлень розташований в нижній частині програмного вікна. В ній зявляються різноманітні повідомлення й запити системи. Це може бути: коротка інформація про той елемент, доякого підведено курсор; повідомлення про те,введення яких данних очікує система в даний момент; коротка інформація по поточній дії, яка виконується системою.
Контекстна панель відображається на екрані при виділенні обєктів документа. В ній розміщуються кнопки виклику найбільшчасто використовуваних команд редагування. Набір команд на панелі залежить від типу виділеного обєкта та типу документа.
Контекстне меню - меню, склад команд якого залежить від дії, що виконує користувач. В ньому знаходяться команди, виконання яких є можливим в даний момент. Виклик контекстного меню здійснюється натисканням правої клавіши миші на полі документа, елементі моделі або інтерфейсі системив будь-який момент роботи.
3.3.Виконання роботи
Створення нового документу «Чертеж»:
1. Відкриваємо програму КОМПАС-3D.
2. Вибираємо в головному меню "Файл" - "Создать".
3. В щойно відкритому вікні заходимо на вкладку "Новые документы", вибираємо тип документа "Чертеж"(рис. 3.4).
4. В головному меню вибираємо "Сервис" - "Параметры". Вибираємо вкладку "Текущий чертеж". В списку зліва в "Параметрах первого листа" вибираємо "Формат". В щойно відкритому вікні вибираємо формат листа "Стандартный", в "Обозначении" - А3 (рис. 3.5).
5. Щоб вибрати горизонтальну орієнтацію листа вибираємо в "Ориентация" - "Горизонтальная". Натискаємо "ОК" внизу вікна, щоб застосувати нові параметри.
Рис. 3.4. Створення нового документа «Чертеж»
Рис. 3.5. Налаштування параметрів аркуша
Побудова креслення згідно 4 варіанту:
1.
На панелі переключення вибираємо "Геометрія", на інструментальній панелі вибираємо "Окружность".На панелі властивостей задаємо параметри кола: D=20, з вказанням осей(рис. 3.6). Для більш зручної побудови наносимо допоміжні лінії.
Рис. 3.6. Побудова кола та допоміжних ліній
2. Аналогічно пункту 1 будуємо кола з діаметром D=25 мм та радіусом R=30 мм (центр кіл знаходиться на точках перетину щойно побудованих допоміжних ліній, прив’язка по перетину)(рис. 3.7).
3. На панелі переключення «Геометрія» вибираємо «Неперервне введення об’єктів». Задаючи потрібний кут та використовуючи прив’язку до перетину, проведемо лінії. Видаляємо зайві лінії, перейшовши на панелі переключення в "Редагування" та вибравши на інструментальній панелі "Усікти криву" (рис. 3.8).
Рис. 3.7. Побудова кіл з діаметром D=25 мм та радіусом R=30 мм
Рис. 3.8. Результат операцій «Неперервне введення об’єктів»
та видалення зайвих ліній
4.
Проставляємо розміри за допомогою інструмента «Авторозмір» (відбувається в "Размерах" на панелі переключення). Позначаємо всі потрібні нам осьові лінії за домомогою "Обозначения"-"Автоосевая" з привязкою по перетину. Креслення деталі завершено (рис. 3.9).
Рис. 3.9. Завершене креслення деталі згідно 4 варіанту
Висновок: на даній лабораторній роботі було розглянуто інтерфейс програми КОМПАС-3D.На прикладі деталі згідно 4 варіанту, було розглянуто як виконувати креслення простих деталей на площині. При цьому було описано кожен крок її побудови.