Відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України, Міністерства
України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від
наслідків Чорнобильської катастрофи та Державного комітету України з
промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 21.10.2010 р.
№ 969/922/216 «Про організацію та вдосконалення навчання з питань охорони праці, безпеки життєдіяльності та цивільного захисту у вищих навчальних закладах України» з метою забезпечення виконання вимог Державної програми навчання та підвищення рівня знань працівників, населення України з питань охорони праці, інших нормативно-правових актів, починаючи з 1999/2000 навчального року при підготовці фахівців всіх спеціальностей і напрямів підготовки за освітньо-кваліфікаційним рівнем "бакалавр" у всіх вищих закладах освіти України незалежно від форми власності здійснюється вивчення нормативної дисципліни «Основи охорони праці».
В структурно-логічній схемі навчання нормативна дисципліна«Основи
охорони праці»вивчається після вивчення дисципліни «Безпека життєдіяльності» та основних дисциплін професійно-орієнтованого циклу, коли майбутні фахівці мають достатнє уявлення щодо умов їхньої майбутньої професійної діяльності.
Це забезпечує можливість викладання дисципліни «Основи охорони праці» з урахуванням професійної орієнтації студентів. На базі знань дисципліни «Основи охорони праці» здійснюється подальше поглиблене вивчення питань охорони праці стосовно конкретної галузі та особливостей професійної діяльності майбутніх фахівців під час вивчення дисципліни «Охорона праці в галузі» та профілюючих дисциплін.
Основи охорони праці — це нормативна дисципліна, яка вивчається з
метою формування у майбутніх фахівців з вищою освітою необхідного в їхній
подальшій професійній діяльності рівня знань та умінь з правових і організаційних питань охорони праці, з питань гігієни праці, виробничої санітарії, техніки безпеки та пожежної безпеки, визначеного відповідними державними стандартами освіти, а також активної позиції щодо практичної реалізації принципу пріоритетності охорони життя та здоров’я працівників по відношенню до результатів виробничої діяльності.
Дана дисципліна є комплексною й базується як на загальноосвітніх (фізика, хімія, математика тощо) так і на спеціальних дисциплінах (опір матеріалів, електротехніка, технологія та устаткування виробничих
процесів).
Особливо тісно дисципліна «Основи охорони праці» пов’язана з безпекою життєдіяльності, науковою організацією праці, ергономікою, інженерною психологією та технічною естетикою.
Всі вищевказані дисципліни належать до комплексу наук, що вивчають людину в процесі праці.
В них єдина мета — сприяти збереженню здоров’я та працездатності людини, підвищенню її продуктивності праці, усуненню або зменшенню впливу на неї шкідливих і небезпечних виробничих чинників.
У той же час, всі вони підходять до вирішення поставленої мети з різних сторін і на різних рівнях.
Безпека життєдіяльності — це дисципліна, яка вивчає загальні закономірності виникнення небезпек, їх властивості та особливості впливу на людину, наслідки такого впливу, а також способи та засоби захисту життя та здоров’я людини й середовища її проживання від реальних та потенційних небезпек.
Наукова організація праці займається вивченням, розробкою та впровадженням у практику раціональної побудови трудового процесу, при якій забезпечується висока продуктивність праці, створюються умови для збереження здоров’я працівників, збільшується період їх трудової діяльності.
Ергономіка досліджує, розробляє та дає рекомендації щодо конструювання, виготовлення та експлуатації технічних засобів, які забезпечують людині в
процесі праці необхідні зручності, зберігають її сили, працездатність та
здоров’я.
Інженерна психологія вивчає взаємодію людини з новою технікою і
встановлює функціональні можливості людини в трудових процесах з метою
створення таких умов праці, при яких зберігаються високі психофізіологічні
можливості людини.
Технічна естетика встановлює залежність умов та результатів праці від
архітектурного, конструктивного та художнього вирішення знарядь праці,
робочих місць, дільниць, цехів, санітарно-побутових та інших допоміжних
приміщень — всього, що оточує людину на виробництві.
Методологічною основою дисципліни «Основи охорона праці» є науковий аналіз умов праці, технологічних процесів, виробничого обладнання,
робочих місць, трудових операцій, організації виробництва з метою виявлення
шкідливих і небезпечних виробничих чинників, виникнення можливих
аварійних ситуацій.
На підставі такого аналізу розробляються заходи та засоби
щодо усунення небезпечних і шкідливих виробничих чинників, створення
здорових і безпечних умов праці.
Основна мета дисципліни «Основи охорона праці» — надати майбутнім
фахівцям знання основ охорони праці, реалізація яких на практиці сприятиме
покращенню умов праці, підвищенню її продуктивності, запобіганню професійних захворювань, виробничого травматизму, аварій.
Дисципліна «Основи охорони праці» складається з наступних розділів:
1) загальні питання охорони праці;
2) правові та організаційні основи охорони праці;
3) державне управління охороною праці, державний нагляд і громадський
контроль за охороною праці;
4) організація охорони праці на підприємстві;
5) навчання з питань охорони праці;
6) профілактика травматизму та професійних захворювань;
7) основи фізіології та гігієни праці;
8) основи виробничої безпеки;
9) основи пожежної профілактики на виробничих об’єктах.
Питанням охорони праці певне місце відводиться у загальнотехнічних і
спеціальних дисциплінах. Однак з такими загальними питаннями охорони
праці, які об’єднані у систему законодавчих, соціально-економічних, організа-
ційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та
засобів студент знайомиться лише підчас вивчення самостійної дисципліни
