1) перебування за місцем постійного проживання на території польових і вахтових селищ;
2) використання в особистих цілях без відома роботодавця транспортних засобів, устаткування, інструментів, матеріалів тощо, які належать або використовуються підприємством (крім випадків, що сталися внаслідок їх несправності, що підтверджено відповідними висновками);
3) погіршення стану здоров'я внаслідок отруєння алкоголем, наркотичними засобами, токсичними чи отруйними речовинами, а також їх дії (асфіксія, інсульт, зупинка серця тощо), що підтверджено відповідним медичним висновком, якщо це не пов'язано із застосуванням таких речовин у виробничому процесі чи порушенням вимог щодо їх зберігання і транспортування, або якщо потерпілий, який перебував у стані алкогольного, токсичного чи наркотичного сп'яніння, до настання нещасного випадку був відсторонений від роботи відповідно до вимог правил внутрішнього трудового розпорядку підприємства або колективного договору;
4) алкогольне, токсичне чи наркотичне сп'яніння, не зумовлене виробничим
процесом, що стало основною причиною нещасного випадку за відсутності
технічних та організаційних причин його настання, що підтверджено відпо-
відним медичним висновком;
5) вчинення кримінального правопорушення, що встановлено обвинувальним
вироком суду або постановою (ухвалою) про закриття кримінального
провадження за нереабілітуючими підставами;
6) природна смерть, смерть від загального захворювання або самогубство (крім
випадків, зазначених у підпункті 14), що підтверджено висновками судово медичної експертизи та/або відповідною постановою про закриття кримі нального провадження.
Однією з вагомих причин, які викликають виробничий травматизм та професійну захворюваність,
є аварія — небезпечна подія техногенного характеру,що створює на об'єкті, території або акваторії загрозу для життя і здоров'я людей і призводить до руйнування будівель, споруд, інженерних комунікацій, обладнання і транспортних засобів, порушення виробничого або транспортного процесу чи завдає шкоди навколишньому природному середовищу.
Аварії поділяються на дві категорії.
До I категорії належать аварії, внаслідок яких:
• смертельно травмовано 5 та більше осіб або травмовано 10 і більше осіб;
• спричинено викид отруйних, радіоактивних та небезпечних речовин за межі
санітарно-захисної зони підприємства;
• збільшилася більш як у 10 разів концентрація забруднюючих речовин у
навколишньому природному середовищі;
• зруйновано будівлі, споруди чи основні конструкції об'єкта, що створило
загрозу для життя і здоров'я працівників підприємства чи населення.
До II категорії належать аварії, внаслідок яких:
♦ смертельно травмовано до 5 осіб або травмовано від 4 до 10 осіб;
♦ зруйновано будівлі, споруди чи основні конструкції об'єкта, що створило заг-
розу для життя і здоров'я працівників цеху, дільниці з чисельністю працю-
ючих 100 і більше осіб.
Згідно Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку розслідування та обліку нещасних випадків невиробничого характеру"
від 22.03.2001 р. № 270 (із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 868
(868-2012-п) від 19.09.2012), яка встановлює "Порядок розслідування та обліку нещасних випадків невиробничого характеру", під нещасними випадками невиробничого характеру слід розуміти не пов'язані з виконанням трудових обов'язків травми, у тому числі отримані внаслідок заподіяних тілесних ушкоджень іншою особою, отруєння, самогубства, опіки, обмороження, утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою, травми, отримані внаслідок стихійного лиха, контакту з тваринами тощо, які призвели до ушкодження здоров'я або смерті потерпілих.
До нещасних випадків невиробничого характеру, які підлягають розслідуванню, належать такі, що сталися під час:
1) прямування на роботу чи з роботи пішки, на громадському, власному або
іншому транспортному засобі, що не належить підприємству, установі або
організації і не використовувався в інтересах цієї організації;
2) переміщення повітряним, залізничним, морським, внутрішнім водним, автомобільним транспортом, в електротранспорті, метрополітені, на канатній до розі, фунікулері та на інших видах транспортних засобів;
3) виконання громадських обов'язків (рятування людей, захист власності, правопорядку тощо, якщо це не входить до службових обов'язків);
4) виконання донорських функцій;
5) участі в громадських акціях (мітингах, демонстраціях, агітаційно - пропаган-
дистській діяльності тощо);
6) участі у культурно-масових заходах, спортивних змаганнях;
7) проведення культурних, спортивних та оздоровчих заходів, не пов'язаних з
навчально-виховним процесом у навчальних закладах;
8) використання газу у побуті;
9) вчинення протиправних дій проти особи, її майна;
10) користування або контакту із зброєю, боєприпасами та вибуховими мате-
ріалами;
11) виконання робіт у домашньому господарстві, використання побутової
техніки;
12) стихійного лиха;
13) перебування в громадських місцях, на об'єктах торгівлі та побутового обслуговування, у закладах лікувально-оздоровчого, культурно-освітнього та
спортивно-розважального призначення, в інших організаціях, а також у
рекреаційних зонах;
14) контакту з тваринами (у тому числі птахами, плазунами, комахами тощо) та
рослинами (у тому числі грибами, водоростями тощо), що призвело до
ушкодження здоров'я або смерті потерпілих;
15) споживання (використання) нехарчової продукції.
Факт ушкодження здоров'я внаслідок нещасного випадку встановлює і
засвідчує лікувально-профілактичний заклад. Документом, який підтверджує
ушкодження здоров'я особи, є листок непрацездатності чи довідка лікувально профілактичного закладу. Нещасні випадки невиробничого характеру розсліду ються незалежно від того, чи був потерпілий у стані психічного розладу, алкогольного або наркотичного сп'яніння.
