Рекомендується виконання курсової роботи розбити на наступні етапи:
Підготовчий етап. Студент повинний зрозуміти поставлену перед ним задачу, ознайомитися з рекомендованою літературою. Варто ясно представити мету розв’язуваної задачі й уважно проаналізувати вимоги для її рішення.
Проектний етап. На цьому етапі студент повинен розглянути різні шляхи рішення поставленої задачі, а також самостійно розробити алгоритмічне і математичне забезпечення для наступної розробки програми.
Реалізаційний етап. На початку цього етапу студент повинен вибрати найбільш раціональне рішення і виконати остаточну розробку і налагодження програмного забезпечення. Варто звернути увагу на повноту, правильність і акуратність ведення документації в ході виконання курсової роботи, на повноту перевірки правильності роботи програми.
Оформлювальний етап. Студент зобов’язаний оформити пояснювальну записку і графічний матеріал відповідно до вимог до оформлення технічної документації, регламентованими діючими стандартами. Метою є забезпечення відповідності пояснювальної записки нормам і підготовка студента до захисту курсової роботи.
Заключний етап. На цьому етапі проводиться захист курсових робіт. Студент зобов’язаний представити керівникові остаточно оформлену пояснювальну записку до курсової роботи не пізніше, ніж за два дні до захисту. Керівник перевіряє роботу і дає вказівки про виправлення або доповнення, що студентові варто розглянути і внести в роботу, після чого підписує пояснювальну записку. На цьому курсова робота вважається закінченою і може бути представлена до захисту.
1. Структура курсової роботи
Склад пояснювальної записки до курсової роботи:
· Титульний лист (додаток А);
· Анотація українською мовою;
· Зміст;
· Вступ;
· Теоретична частина;
· Практична частина;
· Список використаних джерел;
· Додатки.
2. Анотація
Анотація призначена для ознайомлення із змістом курсової роботи. Вона має бути стислою, інформативною і вміщувати відомості про обсяг курсової роботи (розмір програми, кількість сторінок, використанні засоби, алгоритми та літературні джерела); мету курсової роботи; предметну область; перелік ключових слів. Ключові слова – визначальні для розкриття суті роботи. Їх перелік (від 5 до 10 слів і словосполучень) вміщують після тексту анотації. Обсяг анотації – до однієї сторінки.
3. Зміст
Зміст повинен вміщувати в собі назви усіх розділів, підрозділів, пунктів та підпунктів, які є у курсової роботі, а також перелік додатків. Усі назви повинні бути записані так само як вони сформульовані в КР. Визначення сторінок обов'язкове. Зміст характеризує структуру КР. Як розділ зміст не нумерується.
4. Вступ
Необхідно висвітити загальну оцінку сучасного стану проблеми, актуальність даної курсової роботи, її мету та галузь застосування. Проаналізувати проблеми створення автоматизованих систем управління та обґрунтувати шляхи (завдання) для вирішення цих проблем.
5. Розділ “ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА”
В розділі подаються матеріали інформаційного пошуку (огляду) стосовно поставленої проблеми та їх аналіз, опис проблеми, що є об’єктом дослідження, її математична модель, запропонований метод та алгоритм розв’язування, подається опис засобів програмної реалізації досліджуваної проблеми з обгрунтуванням доцільності їх використання.При необхідності проводиться математичний аналіз методів рішення задачі.
Найголовніше в цьому розділі - глибоко проаналізувати стан практичного вирішення піднятих у темі проблем в конкретних умовах, на прикладі якого виконується курсова робота.
6. Розділ “ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА”
Розділ містить опис конкретної програмної реалізації поставленої задачі, результати тестування програми та їх аналіз, використовує ілюстративний матеріал, необхідний для кращого розуміння проведеної роботи. Свідченням якісного виконання і оформлення цієї части роботи є наявність компонентів програмної документації, поміщеної у додатках.
В цьому розділі потрібно описати основні алгоритми реалізації функцій системи, які були розроблені при виконанні курсової роботи, а також модулі та підпрограми, що реалізують зазначені алгоритми. Описати засоби формування інтерфейсу користувача, доступу до даних, засоби захисту інформації від помилок при введенні даних.
Варіанти розв’язку задачі можуть відрізнятись:
а. методами введення даних (генерація випадкових чисел, введення даних із файлу, з клавіатури тощо);
б. методами організації інтерфейсу користувача (порядок вибору функцій програми, особливості користувацького меню тощо)
в. методами обробки даних (різні алгоритми пошуку, сортування даних, оголошення масивів, структур та класів тощо);
г. методами виводу та відображення інформації (вивід даних на екран, у файл, на форму тощо).
Даний розділ КР повинен включати наступні пункти:
• описання алгоритму роботи програми;
• розробка структурної моделі системи;
• розробка структури файлів бази даних (якщо метою КР є розробка бази даних та програм її обробки);
• описання глобальних змінних, структурованих даних (опис класів програмного комплексу);
• описання структури основної програми та окремих модулів програми;
• розробка графічного інтерфейсу програмного засобу.
Обов’язковою є наявність пункту «БЛОК-СХЕМИ ПРОГРАМ», складається з блок-схем алгоритмів головної програми та підпрограм розробленого програмного комплексу. Повинен містити графічний опис алгоритму розв’язку задачі у вигляді блок-схеми алгоритму. При цьому розміри і вигляд елементів блок-схем повинні відповідати вимогам Єдиної системи програмної документації (ГОСТ 19.001-77). Зважаючи на різноманітність технологій розробки програмного забезпечення, вимоги щодо оформлення цього додатку можуть змінюватись відповідно до конкретного типу завдання на розробку ПЗ.
При виконанні курсової роботи обов'язковим є використання об'єктно-орієнтованого програмування. Як правило, клас як тип, визначений користувачем, повинен містити приховані поля і наступні функції:
• конструктори для ініціалізації об’єктів класу;
• набір методів для реалізації властивостей класу (методи, що повертають значення прихованих полів класу описуються з модифікатором const, для того, щоб не змінювалися значення полів);
• набір операцій, що дозволяють копіювати, привласнювати, порівнювати об'єкти і проводити з ними необхідні дії;
• клас виняткових ситуацій для повідомлень про помилки за допомогою генерації виняткових ситуацій.
У курсовій роботі повинно використовуватися не менше трьох класів, причому діалог з користувачем має бути реалізований як окремий клас. Кожен клас повинен бути реалізований у вигляді двох файлів: заголовного (.h), що містить опис класу і файлу (.срр), який містить реалізацію методів класу. Основна функція main реалізується у вигляді окремого файлу. Якщо в роботі використовуються глобальні функції, вони також повинні бути розміщені в окремому файлі. У курсовій роботі повинні використовуватися перевантажені функції-операції для виконання заданих у варіанті операцій. Наприклад, для додавання елемента в список можна перевантажити операцію додавання (+) або інкременту (++). Для реалізації запису даних у файл і отримання даних з файлу використовувати файлові потоки. Передбачити перевірку коректності даних. При перевірці використовувати обробку виключних ситуацій.
7. ВИСНОВКИ
У висновках слід показати доцільність розробки та практичну значимість виконаної роботи, повинні бути описані результати, отримані студентом на кожному з етапів виконання роботи (аналітичному, етапі проектування ПЗ системи, аналізу отриманих результатів). Вказати можливості її подальшого використання. Показати вплив виконаної роботи на підвищення ефективності функціонування об’єкта автоматизації.
8. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
Наводиться перелік джерел, на які були посилання в тексті. Список повинен формуватися в порядку посилань за текстом і вміщувати бібліографічні відомості офіційно виданих книжок, статей, патентів, рукописів тощо.
Літературні джерела записують мовою оригіналу відповідно до вимог ДСТУ ГОСТ 7.1:2006 «Система стандартів з інформації, бібліотечної та видавничої справи. Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання».
При цьому спочатку повинен іти список книг, починаючи від основних (базових) і закінчуючи додатковими чи довідковими. Далі слід вказати періодичні видання (газети, журнали), які використовувались під час розробки. Після цього слід подати посилання на Інтернет-ресурси та вказати назви цих сайтів. Для ефективної роботи рекомендується розглянути 7-10 інформаційних джерел.
Необхідно подати та прокоментувати тексти головної програми, підпрограм та модулів, які були розроблені при виконанні курсової роботи.
Крім того, для складних програмних продуктів, які складаються з багатьох частин опис алгоритму варто ділити на підрозділи, кожен з яких описує певну функцію програми, форму або підпрограму. При цьому номери і назви підрозділу також вказуються у змісті.
9. ДОДАТКИ
У «ДОДАТКИ» рекомендується включати допоміжний матеріал, який робить громіздкою основну частину пояснювальної записки. Допоміжними матеріалами вважаються:
- проміжні математичні виклади, розрахунки, таблиці допоміжних цифрових даних;
- тексти програм, результати комп’ютерних розрахунків;
- інструкції, методики, розроблені у процесі виконання курсової роботи;
- описи окремих програмно-технічних рішень, розробка яких не обумовлена завданням на курсову роботу.
Обов’язковою у додатках є наявність частини «ТЕКСТИ ПРОГРАМ».
У додатку «ТЕКСТИ ПРОГРАМ» необхідно подати та прокоментувати ключові фрагменти текстів основних функції головної програми, підпрограм та модулів, які були розроблені при виконанні курсової роботи.
У додатку «ВИМОГИ ДО ПРОГРАМНОГО-ТЕХНІЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ» описуються вимоги до комп’ютерної техніки та програмного середовища, які забезпечать надійне функціонування розробленого програмного продукту.
У додатку «ІНСТРУКЦІЯ КОРИСТУВАЧА» необхідно послідовно описати усі кроки роботи з ПЗ, починаючи із запуску і закінчуючи результатами пошуку. При цьому описати усі можливі режими експлуатації ПЗ.
