Клієнти банку мають пластикові банківські картки (один клієнт може мати декілька карток); картка містить код картки, код банку, код клієнта та іншу інформацію, що забезпечує доступ до рахунку (рахунках) клієнта в цьому банку. Клієнт може вкласти свою картку в термінал (банкомат) і, за умови, що код картки і код банку вірні, почати банківську проводку.
Проводка полягає в узгодженій зміні даних на рахунках клієнта та звітної документації банку, що зберігаються в базі даних банку, відповідно за даними проводки. Проводка включає в себе і перевірку права клієнта на доступ до його рахунках на момент проведення (перевірка безпеки), і перевірку відповідності суми, затребуваної клієнтом, поточним станом його рахунку. Якщо перевірки пройшли успішно, клієнт отримує в терміналі затребувану ним суму грошей і квитанцію, в іншому випадку він отримує тільки квитанцію. Під час здійснення проводки можуть відбутися збої в роботі апаратури, або клієнт може передумати отримувати гроші і скасувати вже проводку,яка почалася. У цьому випадку всі рахунки і звітні документи повинні бути відновлені в тому стані, в якому вони були до початку проведення (відкат).
Для реалізації відкату використовується служба ведення записів про зміни, внесених до бази даних банку при виконанні проводки. Всі дії, пов'язані з виконанням
проводки (в тому числі протоколювання і забезпечення безпеки проводки), виробляються програмним забезпеченням системи управління банківською мережею.
Комп'ютер банку підтримує рахунки клієнтів, тобто зберігає їх у своїй базі даних і виконує проводки над цими рахунками за запитами з банкомату (Дистанційна проводка) або з касових терміналів (проведення касира, дані про якої вводяться касиром).