Здійснити об’єктно-орієнтований аналіз та об’єктно-орієнтоване проектування програми, що моделює роботу складу продукції [Г. Буч. Объектно-ориентированныйанализ и проектирование]. Моделююча програма включає годинник, який на початку моделювання встановлюється в 0, а потім відраховує такти часу до моменту завершення процесу моделювання. Планувальник програми моделює процеси складського обліку. На складі міститься продукція, для якої задаються назва, кількість, вартість, дата їх надходження. Продукція поступає на склад від постачальників відповідно до договорів про поставку товарів. Для визначення потреби в продукції здійснюється планування її надходження відповідно до кон’юнктури ринку (попиту на товари та їх наявність на ринку, активність постачальників). Для постачання продукції на склад бухгалтерія здійснює оплату поставок. Після перерахунку грошей на рахунки постачальників продукція поступає на склад. Поставки продукції супроводжуються постановкою її на облік (занесення в базу даних інформації про товари, що поступили). Для видачі продукції зі складу ведеться облік замовлень від клієнтів. Клієнт посилає замовлення на склад про отримання продукції. Бухгалтерія готовить рахунок-фактуру на його оплату і видає клієнту. Після надходження грошей на рахунок складу клієнт отримує продукцію зі складу. Відвантаження продукції здійснюється відповідно до специфікації на комплектуючі товарів. Планувальник програми має виводити на екран повідомлення про події, що відбуваються у системі, що моделюється. Результати об’єктно-орієнтованого аналізу подати у вигляді сценарію роботи фізичного об’єкту та переліку іменників, дієслів, що претендують на назви класів, атрибутів і методів класів; результати об’єктно-орієнтованого проектування подати у вигляді діаграм прецедентів, об’єктів і класів. Згенерувати код інтерфейсів класів, побудувати проект (на кожний клас – по два файли: заголовний та срр), додати до проекту код згенерованих класів.
