1.Яке розпізнавальне пофарбування трубопроводів встановлене для води:
1) зелене;
2) синє;
3) сіре.
2. Яке розпізнавальне пофарбування трубопроводів встановлене для повітря:
1) зелене;
2) синє;
3) сіре
3. Яке розпізнавальне пофарбування трубопроводів встановлене для горючих та негорючих газів:
1) зелене;
2) синє;
3) жовте.
4. В залежності від небезпеки, що виникає при виконанні вантажно-розвантажувальних робіт вантажі поділяються на:
1) дев’ять класів;
2) чотири групи;
3) три категорії.
5. Механізований спосіб проведення вантажно-розвантажувальних робіт необхідно застосовувати при таких умовах:
1) вага вантажу понад 50 кг та висота піднімання понад 3 м;
2) вага вантажу понад 80 кг та відстані по горизонталі більше ніж 25 м;
3) вага вантажу понад 10 кг при чергуванні з іншою роботою та 7 кг при постійній роботі з вантажами протягом зміни.
6.Основні причини нещасних випадків при ручних вантажно-розвантажувальних роботах:
1) відсутність та несправність запобіжних пристосувань, зачепленні вантажем при його підніманні чи опусканні;
2) невідповідність місця та умов роботи вимогам охорони праці;
3) внаслідок падіння вантажу.
7. Основні причини нещасних випадків при роботі з механічними пристосуваннями при вантажно-розвантажувальних роботах:
1) відсутність та несправність запобіжних пристосувань, зачепленні вантажем при його підніманні чи опусканні;
2) невідповідність місця та умов роботи вимогам охорони праці;
3) внаслідок падіння вантажу.
8. Основні причини нещасних випадків при роботі з підіймально-транспортними машинами та механізмами:
1) відсутність та несправність запобіжних пристосувань, зачепленні вантажем при його підніманні чи опусканні;
2) невідповідність місця та умов роботи вимогам охорони праці;
3) внаслідок падіння вантажу.
9.Система організаційних та технічних заходів і засобів, що забезпечують захист людей від шкідливого та небезпечного впливу електричного струму, електричної дуги, електромагнітного поля і статичної електрики має назву:
1) електробезпека;
2) електротравматизм;
3) дія електричного струму на організм людини.
10. Дія струму, що проявляється опіками окремих ділянок тіла, нагріванням кровоносних судин, серця та інших органів, через які проходять струм, що призводить до виникнення в них функціональних розладів має назву:
1) електролітичної дії;
2) термічну дію;
3) біологічна дія.
11. Дія струму, що проявляється ушкодженнями (розриви, розшарування тощо) різноманітних тканин організму внаслідок електродинамічного ефекту має назву:
1) електролітичної дії;
2) термічної дії;
3) механічної дії.
12. Дія струму, що характеризується розкладом крові та інших органічних рідин, що викликає суттєві порушення їх фізико-хімічного складу:
1) електролітичної дії;
2) термічну дію;
3) біологічна дія.
13. Дія струму, що характеризується небезпечним збудженням клітин та тканин організму, що супроводжуються мимовільним судомним скороченням м’язів:
1) електролітичної дії;
2) термічну дію;
3) біологічна дія.
14.Плями сірого чи блідо-жовтого кольору у вигляді мозоля на поверхні шкіри в місці її контакту із струмопровідними частинами мають назву :
1) електричний удар;
2) електричний опік;
3) електричні знаки.
15. Проникнення у верхні шари шкіри найдрібніших часточок металу, що розплавляється внаслідок дії електричної дуги:
1) металізація шкіри;
2) електричний опік;
3) електричні знаки.
16. Ушкодження , які виникають внаслідок судомних скорочень м’язів під дією електричного струму, що проходить через тіло людини:
1) електричний удар;
2) механічні ушкодження;
3) електричні знаки.
17. Збудження живих тканин організму електричним струмом, що супроводжується судомним скороченням м’язів:
1) електричний удар;
2) електричний опік;
3) електричні знаки.
18.Електричний опір тіла людини залежить від :
1) величини сили струму;
2) значення прикладеної напруги;
3) стану шкіри та центральної нервової системи.
19. Категорії приміщень, що характеризуються наявністю в них високої відносної вологості повітря (вище 75%); високої температури (вище 35°С); струмопровідного пилу; струмопровідної підлоги мають назву
1) особливо небезпечні приміщення;
2) приміщення з підвищеною небезпекою;
3) приміщення без підвищеної небезпеки.
20. Архітектурно-планувальні заходи колективного захисту, що передбачаються при проектуванні, реконструкції та експлуатації підприємств належать до заходів, що знижують вплив :
1) вібрації;
2) шуму;
3) випромінювання.
21. Категорії приміщень, що характеризуються наявністю в них дуже високої відносної вологості повітря (100%); хімічно активного середовища; або одночасно наявність двох чи більше умов, що створюють підвищену небезпеку мають назву:
1) особливо небезпечні приміщення;
2) приміщення з підвищеною небезпекою;
3) приміщення без підвищеної небезпеки.
22. Для ручних переносних світильників, місцевого освітлення виробничого устаткування в приміщеннях з підвищеною небезпекою допускається напруга:
1) до 42 В;
2) до 12 В;
3) до 36 В.
23. Для ручних переносних світильників, місцевого освітлення виробничого устаткування в особливо небезпечних приміщеннях допускається напруга:
1) до 42 В;
2) до 12 В;
3) до 36 В
24. Випадкове електричне з’єднання частин електроустановки, які знаходяться під напругою, із землею називається:
1) замиканням на землю;
2) зоною розтікання струму;
3) заземлювачем.
25. Покриття струмопровідних частин шаром діелектрика для захисту людини від випадкового доторкання до частин електроустановок, через які проходить струм має назву:
27. Пасивний засіб захисту від ураження струмом, який не усуває небезпеки ураження, а лише інформує про її наявність має назву:
1) вирівнювання потенціалів;
2) ізоляції струмопровідних частин;
3) попереджувальна сигналізація.
28. Спосіб зниження напруг доторкання та кроку між точками електричного кола, до яких можливе одночасне доторкання людини, або на яких вона може одночасно стояти має назву:
1) вирівнювання потенціалів;
2) ізоляції струмопровідних частин;
3) попереджувальна сигналізація.
29. Навмисне електричне з’єднання з нульовим захисним провідником металевих нормально неструмопровідних частин, які можуть опинитись під напругою має назву:
1) захисне занулення;
2) захисне заземлення;
3) захисне вимикання.
30. Швидкодіючий захист, який забезпечує автоматичне вимкнення електроустановки при виникненні в ній небезпеки ураження струмом має назву:
1)захисне занулення;
2)захисне заземлення;
3)захисне вимикання.
31. Вироби, що переносяться та перевозяться і слугують для захисту людей, які працюють з електроустановками, від ураження електричним струмом, від дії електричної дуги та електромагнітного поля має назву:
1) електрозахисний засіб;
2) нульовий захисний провідник;
3) заземлювальний пристрій.
32.Сукупність конструктивно об’єднаних заземлюваних провідників та заземлювача має назву:
1) електрозахисний засіб;
2) нульовий захисний провідник;
3) заземлювальний пристрій.
33. Сукупність явищ, що пов’язані з виникненням, накопиченням та релаксацією вільного електричного заряду на поверхні або в об’ємі речовин, матеріалів, виробів (діелектриків або напівпровідників) мають назву :
1) електризації;
2) статичної електрики;
3) атмосферної електрики.
34. Виникнення електричних зарядів, які можуть утримуватись на поверхні тіл (при їх терті) протягом тривалого часу мають назву :
