Рівень звукового тиску різних джерел шуму

ОСНОВИ ОХОРОНИ ПРАЦІ

П/З-5. ГІГІЄНІЧНА ОЦІНКА ВИРОБНИЧОГО ШУМУ ТА ПАРАМЕТРІВ ВІБРАЦІЇ

Мета роботи: навчитися здійснювати гігієнічне нормування, контроль та захист від шуму і вібрацій.

ВСТУП

Шум – це будь-який небажаний звук, якій наносить шкоду здоров'ю людини, знижує його працездатність, а також може сприяти отриманню травми в наслідок зниження сприйняття попереджувальних сигналів. З фізичної точки зору, шум – це хвильові коливання пружного середовища, які поширюються з певної швидкістю в газоподібній, рідкій або твердій фазі.

За частотою звукові коливання, які ми чуємо лежать в діапазоні від 20 до 20000 Гц. Найбільша чутність звуку людиною відбувається в діапазоні від 800 до 4000Гц. Найменша – в діапазоні 20–100Гц. Реакція на сприйняття шуму людиною залежить також від тривалості дії звукових хвиль.

Рівень шуму визначають у відносних одиницях – децибелах (дБ) від 0 до 140 Дб. У таблиці 1 наведено рівні інтенсивності звуку різних джерел шуму.

Дія шуму на людину:

- біля 20 дБ – комфортний рівень;

- 30 – 70 дБ – вплив на нервову систему;

- більше 85 до 120 дБ – погіршення слуху;

- 120 дБ та вище – больовий поріг, тимчасова або постійна втрати слуху.

Негативний уплив шуму на організм людини характеризується підвищенням втомлюваності, загальною слабкістю, роздратуванням, апатією, послабленням пам’яті та ін. Високий рівень шуму обумовлює зниження продуктивності праці, сприяє виникненню нещасних випадків та аварій.

Таблиця 1

Рівень звукового тиску різних джерел шуму

Людське вухо неоднаково відчуває звуки різних частот. Звуки малої частоти людиною сприймаються як менш гучні, порівняно зі звуками більшої частоти тієї ж інтенсивності. Найнесприятливішими для органів слуху є високочастотні шуми від 1000 до 10000 Гц. На рисунку 1 наведені криві рівнів гучності різних за частотою звуків.

Рис. 1. Криві рівнів гучності різних за частотою звуків