2. Законодавство України про охорону праці: 36. Нормативних документів: у 4 - х т.- К.: Основа, 1995, т.1 - 528 с, т. 2 - 384с. , т.З - 572с, т.4 - 383с.
3. Кодекс законів про працю України з постатейними матеріалами / В.М. Вакуленко, О.П. Товстенко. — К.: Юрінком Інтер, 1998. — 1040с.
4. Жидецький В.Ц., Джигирей В.С., Мельников О.В. Основи охорони праці. - Навчальний посібник. - Вид. 4-те, доповнене. - Львів: Афіша, 2000. - 350 с.
5. Ткачук К. Н., М. О., Халімовський ,В. В. Зеркалов та ін. Основи охорони праці. підручник. – Основа, 2006. – 444с.
6. Гандзюк М.П., Желібо Є.П., Халімовський М.О. Основи охорони праці підручник, Каравела – 2004р.
7. Лапін В.М. Основи охорони праці. – Львів, 2004р.- 142с.
8. Геврик Є.О. Охорона праці. Навч. посібник, Ніка-центр, 2003р.
9. Гогіташвілі Г.Г., Лапін В.М. Основи охорони праці, Навч. посібник, Новий світ-2000, Львів-2006.
10. Закон України « Про пожежну безпеку».
11. Державний реєстр міжгалузевих і галузевих нормативних актів про охорону праці. – К., 1998.
12. Закон України « Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві і професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності».
13. Купчик М.П., Гандзюк М.П., Степанець І.Ф. та інш. Основи охорони праці підручник – К., Основа, 2000.
14. «Охорона праці» , журнал 2004-2009р.
ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 5
«ДОСЛІДЖЕННЯ ШУМУ Й АКУСТИЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ ЗАСОБІВ ЗВУКОІЗОЛЯЦІЇ»
Мета роботи:
· ознайомитися з фізичними характеристиками шуму, принципами його нормування, вимірами і методами захисту, а також оцінкою акустичної ефективності засобів звукоізоляції (ДСН 3.3.6.037-99)
1. ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ
Порядок виконання даної лабораторної роботи розроблений за загальною редакцією проф. Б.М. Коржика ХДАМГ і визначений [7 ].
Одним з найважливіших чинників поліпшення умов праці, підвищення рівня її безпеки є зниження виробничого шуму. Збільшення потужностей сучасного устаткування, машин, побутової техніки, розвиток усіх видів транспорту призвели до того, що людина на виробництві й у побуті постійно піддається впливу шуму високої інтенсивності. Шум шкідливо впливає на весь організм і, у першу чергу, на центральну нервову і серцево-судинну системи. Тривалий вплив інтенсивного шуму може призвести до погіршення слуху, а в окремих випадках до глухоти. Шум на виробництві несприятливо впливає на працюючого: послаблює увагу, прискорює стомлення, уповільнює швидкість психічних реакцій, утруднює своєчасну реакцію на небезпеку. Все це знижує працездатність і може бути причиною нещасних випадків. Тому питання боротьби з шумом мають велике значення у всіх областях виробництва.
Шумом прийнято називати безладне сполучення звуків різноманітної частоти й інтенсивності, що заважають нормальній трудовій діяльності і відпочинку людини. Всякий небажаний для людини звук, що заважає сприйняттю корисних сигналів, є шумом. Тому боротьба із шумом – це боротьба не тільки за підвищення загальної культури виробництва і продуктивності праці, але і за здоров'я працюючих.
Шум за джерелом виникнення підрозділяється на механічний, що виникає внаслідок вібрації поверхонь машин і устаткування, а також одиночних або періодичних ударів у з'єднаннях деталей і конструкцій; аеродинамічний, що виникає при витіканні стиснутого повітря або газу; гідромеханічний – при витіканні рідин; електромагнітний, що виникає при коливанні електромеханічних пристроїв. Шум, що поширюється в повітрі, називається повітряним, а в твердих тілах (будівельних конструкціях або вузлах машини) – структурним.
Шум як фізичне явище характеризується звуковим тиском, інтенсивністю звука, частотою та іншими параметрами. Простір, в якому поширюються звукові хвилі, називається звуковим полем. Тиск і швидкість прямування часток повітря в кожній точці звукового поля змінюються в часу. У результаті коливань, утворюваних джерелом звука, у повітрі виникає звуковий тиск, що накладається на атмосферний. Частота звука характеризується числом коливань звукової хвилі в одиницю часу (секунду) і вимірюється в герцах (Гц).
Таким чином як звук людина сприймає пружні коливання, що поширюються хвилеподібно у твердому, рідкому і газоподібному середовищах. Звукові хвилі виникають при порушенні стаціонарного стану середовища унаслідок впливу на нього збуджуючої сили. Частки середовища при цьому починають коливатися щодо положення рівноваги, причому швидкість таких коливань значно менше швидкості поширення хвилі. Різниця між тиском у даній точці звукового поля й атмосферним прийнято вважати звуковим тиском Р, що виражається в Паскалях (Па).
Поширення звукової хвилі супроводжується переносом енергії. Середній потік енергії в якійсь точці середовища в одиницю часу, віднесений до одиниці поверхні, нормальної до напрямку поширення хвилі, називається інтенсивністю звука в даній точці İ, Вт/м2.
Вухо людини сприймає звуки з частотою від 16 до 20000 Гц. Нечутні коливання з частотою менше 16 Гц називаються інфразвуковими, а коливання з частотою вище 20 кГц – ультразвуковими.
В акустиці вимірюють не абсолютні значення інтенсивності звуку або звукового тиску, а їхні логарифмічні рівні L,взяті стосовно граничного значення інтенсивності звуку, або граничного звукового тиску. Одному белу (Б) відповідає збільшення інтенсивності звуку на порозі чутливості в 10 разів ( при I/Iо = 10, L=1 Б; при I/Iо = 100, L =2 Б і т.д.) Встановлено, що орган слуху людини спроможний розрізняти приріст звука на 0,1 Б, тобто на 1 дБ, тому рівень звукового тиску, дБ.
L = 10ℓg(I/Iо),
де I – інтенсивність звуку в даній точці, Вт/м2;
Iо – інтенсивність звуку, що відповідає пороговій чутливості на частоті 1000Гц (Iо = 10-12 Вт/м2).
Оскільки інтенсивність звуку пропорційна квадрату звукового тиску, рівень звукового тиску можна також визначити, виходячи із значення звукового тиску:
L = 10ℓg(I/Iо) = 10ℓg(Р2/ Ро2) = 20ℓg(Р/Ро),
де Р – звуковий тиск у даній точці, Па;
Ро = 2 ·10-5Па – звуковий тиск на порозі чутності (на порозі болючого відчуття (Рmax=2·102Па).
