Найбільш частими відхиленнями параметрів мікроклімату від нормативних є надходження надлишкового тепла в повітря виробничого приміщення, або водяної пари від працюючого обладнання чи інших джерел випаровування.
Загальні заходи захисту людини від тепловипромінювань:
1) усунення джерел тепла;
2) захищення від тепловипромінювання;
3) полегшення тепловіддачі від тіла людини в оточуюче середовище;
4) індивідуальний захист від теплового впливу.
Усунути джерело тепловиділення можна зміною технологічного процесу. Захист від прямої дії теплового випромінювання здійснювати екрануванням – установленням термічного опору на шляху теплового потоку. Для зменшення вологості в приміщенні бажано використовувати вентиляцію. При необхідності виконання робіт в зоні підвищеної температури повітря використовують термозахисний одяг, ізолюючі апарати органів дихання, каски.
Захист від шуму досягається розробкою шумобезпечної техніки, застосуванням засобів і методів індивідуального і колективного захисту, будівельно-акустичними методами.
Засоби індивідуально захисту: навушники, вушні вкладки, шлемофони, каски.
Засоби колективного захисту стосовно джерела шуму діляться на: понижуючі шум у джерелі виникнення (найбільш ефективний) та знижуючі шум на шляхах його поширення. За способом реалізації – на акустичні: грунтуються на акустичному вимірі помешкання і за принципом дії підбираються засоби звукоізоляції, звукопоглинання, віброізоляція, демпфірування, застосування глушників шуму.
В будівельно-акустичних методах нормування шуму застосовують екрани, звукоізоляцію, кабіни спостереження, дистанційне керування, кожухи, ущільнення тощо.
Найбільш ефективні звукоізолюючі матеріали: трипласт (композиційний матеріал); пластобетони з наповненням з опилок деревини, соломи і т.д. Звуковбирні матеріали: мармур, бетон, граніт, цегла, войлок, мінераловата, матеріали з щілинною перфорацією.
Архітектурно-планувальні методи передбачають раціональне розміщення робочих місць, раціональний режим праці і відпочинку.
Гігієнічне нормування вібрацій забезпечує вібробезпеку умов праці. Дія вібрації на організм людини визначається наступними характеристиками: інтенсивністю, спектральним складом, тривалістю впливу, напрямком дії.
Гігієнічною характеристикою вібрації є нормовані параметри, підібрані в залежності від застосовуваного методу її гігієнічної оцінки. При частотному (спектральному) аналізі нормованими параметрами є середні квадратичні значення віброшвидкості, їх логарифмічні рівні або віброприскорення для локальної вібрації в октавних смугах частот, а для загальної вібрації - в октавних або 1/3 октавних смугах частот.
Загальні методи боротьби з вібрацією базуються на аналізі рівнянь, котрі описують коливання машин у виробничих умовах і класифікуються наступним чином:
– зниження вібрацій в джерелі виникнення шляхом зниження або усунення збуджувальних сил;
– відлагодження від резонансних режимів раціональним вибором приведеної маси або жорсткості системи, котра коливається;
– вібродемпферування за рахунок сили тертя демпферного пристрою, тобто переведення коливної енергії в тепло;
– динамічне гасіння в результаті введення в коливну систему додаткових мас або збільшення жорсткості системи;
- віброізоляція досягається введенням в коливну систему додаткового пружного зв'язку, з метою послаблення передавання вібрацій, суміжному елементу конструкції або робочому місцю;
- використання індивідуальних засобів захисту.
Питання для самоперевірки за темою 3
1. За якими параметрами визначають метеорологічні умови виробничих приміщень?
2. Які прилади застосовують для практичного визначення параметрів мікроклімату?
3. Які заходи застосовуються для нормалізації мікроклімату?
4. Якими основними показниками характеризується шум?
5. Яким чином нормується шум на виробництві?
6. Що таке вібрація? Які види вібрації Ви знаєте?
7. Яким чином нормується вібрація на виробництві?
8. Які загальні заходи захисту від шуму та вібрації?
9. Охарактеризуйте переваги і недоліки природного і штучного освітлення.
10. Що таке коефіцієнт природного освітлення (КПО) і як він нормується для виробничих приміщень?
11. Які джерела штучного освітлення використовуються у виробництві?
12. Як нормується штучне освітлення для виробничих приміщень?
13. З якою метою контролюється стан повітря у виробничих приміщеннях?
14. Що називають гранично допустимою концентрацією (ГДК) шкідливої речовини?
15. Які існують методи контролю вмісту пилу, шкідливих газів та пари в повітрі робочої зони?
16. З якою метою виконується гігієнічна оцінка умов праці на робочих місцях?
17. Як класифікуються роботи за важкістю та енерговитратами?
5. Тема лекції №4: «БЕЗПЕКА ТЕХНОЛОГІЧНИХ ПРОЦЕСІВ ТА
ВИРОБНИЦТВ У ХАРЧОВІЙ ПРОМИСЛОВОСТІ»
План вивчення теми
1. Охорона праці як необхідний елемент системного підходу при розробці і проектуванні технологічних процесів та технологій.
2. Небезпечні зони, особливості їх впливу на технологію виробництва і засоби захисту.
3. Заходи безпеки при проектуванні технологічних процесів та експлуатації технологічного обладнання харчових підприємств.
4. Вимоги безпеки до розміщення технологічного обладнання, конструкції площадок і драбин.
