Законодавча та нормативна база України про охорону праці налічує ряд законів, основними з яких є закон України «Про охорону праці» та Кодекс законів про працю (КЗпП). Їх доповнюють державні міжгалузеві й галузеві нормативні акти – це стандарти, інструкції, правила, норми, положення, статути та інші документи, яким надано чинність правових норм, обов’язкових для виконання усіма установами і працівниками України, незалежно від форм власності. Слід обовязково знати назву розділів закону про охорону праці і їх спрямованність.
Державне управління охорони праці– це підготовка, прийняття і реалізація рішень щодо здійснення організаційних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на забеспечення безпеки, охорони здоров’я і працездатності людини в процесі трудової діяльності [1]. Необхідно засвоїти, що основними принципами державної полiтики в галузi охорони працi є пріоритет життя i здоров’я працюючих, вiдповiдальнiсть власника за створення безпечних i нешкідливих умов праці, комплексне вирiшення завдань охорони працi шляхом створення і реалізації Національних програм підвищення безпеки, полiпшення гігієни праці та виробничого середовища, соціальний захист працівників.
